Проблема збереження та охорони навколишнього природного середовища на Сході України в умовах проведення АТО, здійснення екологічного моніторингу території Донбасу та стан об’єктів критичної інфраструктури у Донецькій та Луганській областяхє на сьогодні одними із найважливіших завдань держави, що потребують якомога швидшого розв’язання.
«Потрібно у найкоротший термін провести екологічний моніторинг на Донбасі, визначити основні проблеми та у короткостроковій перспективі за підтримки профільних міністерств реалізувати заходи, спрямовані на відновлення екологічної сфери на Сході України», – заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко на міжвідомчій нараді з вирішення проблемних питань в екологічній сфері Донбасу, яка відбулася 11 травня 2017 року.
«Розв’язання екологічних проблем на сході потребує якісної координації між органами центральної та місцевої влади, а також тісної співпраці з представниками міжнародних організацій, що здійснюють оцінку та моніторинг ситуації. Профільні відомства, в першу чергу, повинні мати цілісну картину, аналіз та оцінку ризиків, а також заздалегідь спланований порядок дій у випадку небезпечних ситуацій. Безперечно, питання екології в Луганській та Донецькій областях необхідно ставити на переговорах у Мінську. Перш за все, нам потрібно уточнити список усіх підприємств на непідконтрольних територіях, які потребують уваги та доступу міжнародних експертів для упередження надзвичайних ситуацій екологічного та техногенного характеру», – зазначив Вадим Черниш,міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України на тій же нараді.
Влада країни, профільні міністерства, наукові установи та громадські організації докладаютьзначних зусиль щодо актуалізації та виконання плану заходів ізрозв’язання проблемних питань у сфері екології на Донбасі.
Наукові установи не стоять осторонь
Із 2014 року Український науково-дослідний інститут цивільного захисту (далі – УкрНДІЦЗ) спільно з Інститутом телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, ДУ «Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України», за підтримки Женевського Центру гуманітарного діалогу, залучений до розробки Концепції екологічного моніторингу території Донбасу.
Крім того, 27‒29 червня 2017 року в місті Зонтгофен (ФРН) відбулася VII міжнародна конференція NCT Europe 2017, на якій розглядалисяважливі та актуальні питання щодо запобігання загрозам хімічного, біологічного, радіаційного та ядерногохарактеру та захисту від них населення і територій, охорони навколишнього природного середовища, вдосконалення системи моніторингу забруднених територій тощо.
УкрНДІЦЗ був одним із учасників цього заходу та презентував спільну доповідь з Академією поліції Чехії щодо проблематикизабруднення навколишнього середовища та екологічного моніторингу на території Донбасу. Головні аспекти доповіді наведено нижче.
Донбас – це один із найбільш техногенно небезпечних регіонів у світі.
Площа – до 53 тис. км².
Проживає – до 4,1 млн осіб, що становить 10% населення України.
Розміщено – до 4 тис. потенційно небезпечних об’єктів.
Наслідки воєнних дій
Сучасні екологічні проблеми Донбасу стосуються порушення екосистем та природнихтериторій, руйнування промислових та екологічно небезпечних об’єктів, забруднення джерелпитної води, земель, атмосферного повітря, порушення геологічного середовища.
Рівень техногенної небезпеки Донбасу завжди був зумовлений наявністю на його території потенційно небезпечних об’єктів. Це Маріупольський металургійний комбінат, металургійний комбінат «Азовсталь», Старобешівська ТЕС (смт Новий Світ) та ВАТ «Лисичанська сода». УЛуганській області розташовано 159 об’єктів підвищеної небезпеки. У Донецькій області є близько157 вугільних шахт, 12 кар’єрів, 13 магістральних трубопроводів та відгалужень; у Луганськійобласті – 69 вугільних шахт, 3 кар’єри, 4 родовища нафти.
Бойові дії у цьому регіоні можуть призвести до екологічних наслідків не менш небезпечних, аніж ті, що були завдані Україні аварією на Чорнобильській АЕС.
Так, за час проведення АТО від обстрілів артилерії мало місце загоряння кількох небезпечних підприємств: Авдіївського та Ясинівського коксохімічних заводів, Лисичанського нафтопереробного та Краматорського верстатобудівельного заводів. Також був атакований завод «Стирол»,який виготовляє аміак та завод «Точмаш» (Донецьк). У результаті пожеж на коксохімічномузаводі в Макіївці в повітря потрапила значна кількість небезпечних викидів. Загалом на окупованійтериторії знаходиться до двох десятків підприємств підвищеної небезпеки, серед яких вугільні шахти, промислові та нафтопереробні заводи, заводи, що виробляють або використовують небезпечні речовини, сховища хімічних речовинта радіоактивних відходів, науково-дослідні інститути та університети, що використовували токсичніречовини та біологічніреагенти для досліджень та науки тощо. І в разі їх руйнації територіястане не придатна для проживання.
Одночаснов результаті бойових дій зазнають значних порушень екосистеми та природні території Донбасу. Застосування сучасної зброї вже призвело до руйнування природних ландшафтів, високого рівня забруднення повітря, земель, водних ресурсів.
Руйнувань зазнали заповідники «Провальський степ», «Трьохізбенський степ», національний природний парк «Святі гори», відділення Українського степового заповідника «Кальміуське» та «Крейдяна флора», регіональний ландшафтний парк «Донецький кряж», «Слав’янський курорт».
У зоні АТО значні обсяги заповідних територій забудовані шанцями, бліндажами та іншими фортифікаційнимиспорудами. У національних природних парках «Меотида», заповідниках «Провальський степ» та «Хомутовський степ» адміністрації захоплені бойовиками, ландшафтні парки «Донецький кряж», «Зуївський» і «Клебан-Бик» перестали функціонувати.
Небезпечними для екології регіону є стихійні захоронення без дотримання санітарно-гігієнічних вимог, зокрема на території регіонального ландшафтного парку «Донецький кряж». Проблемним є неконтрольоване видобування та вивіз природних ресурсів (як приклад, наявність 2500 стихійних незаконних шахт як джерел неконтрольованого видобутку вугілля і забруднення навколишнього середовища), рубка лісів, скиди небезпечних речовин у річки та інші водойми.
Екологічні проблеми стосуються руйнування очисних споруд, хімічного та радіаційного забруднення водних ресурсів (підйом на поверхню забруднених мінералізованих шахтних вод, обсяг яких становить близько 800 млнм3 на рік; некероване підтоплення Микитівського ртутного рудника), забруднення атмосферного повітря та ґрунтів (наприклад, підземний простір Горлівського хімічного заводу забруднено високотоксичними хімічними сполуками), розсіювання хімічних речовин унаслідок розривів снарядів, мін, бомб тощо, руйнування місць зберігання небезпечних хімічних речовин, відходів, їх згоряння.
Оскільки значна територія промислового регіону перебуває під контролем бойовиків, система екологічного моніторингуцих територій порушена, що створює загрозупоширення та неконтрольованого забруднення сусідніх країн небезпечними речовинами.
Екологічний моніторинг
На сьогодні екологічний моніторинг Донецької та Луганської областей проводять департаменти екології Донецької і Луганської військово-цивільних адміністрацій, Український науково-дослідний інститут цивільного захисту,Державне підприємство «Східно-екологічний інститут», МБО «Екологія-Право-Людина» та інші.
Проте, сучасна система моніторингу є недостатньою та малоефективною переважно тому, що її методологія та інструменти не відповідають стандартам ЄС.
Однією з основних проблем ефективного ведення екологічного моніторингу є відсутність необхідної кількості підготовлених фахівців за напрямками здійснення моніторингу та аналізу результатів досліджень. Разом із цим необхідне й сучасне обладнання та лабораторні бази, на придбання яких фінансування не виділяється.
Для розвитку системи екологічного моніторингу необхідно проведення таких заходів:
– активізація екологічного моніторингу всього Донецького регіону з використанням засобів дистанційного зондування Землі;
– визначення екологічного стану небезпечних підприємств та ймовірних джерел виникнення небезпечних подій (надзвичайних ситуацій);
– організація негайного відновлення і функціонування пошкоджених водопровідних, каналізаційних і тепло-енергетичних мереж;
– збільшення видобутку питної води із захищених від забруднення джерел підземних вод і постачання її населенню;
– здійснення досліджень нових факторів екологічних загроз для водопостачання населення;
– проведення досліджень і оцінювання впливу некерованого затоплення шахт на активізацію небезпечних процесів, а саме: підтоплення міст і сіл, забруднення водозаборів питної води, просідання поверхні ґрунтів і як наслідок –деформація житлових і промислових будівель і споруд;
– вивчення і оцінювання впливу активізації глобальних змін клімату на:
- прискорення міграції забруднень;
- активізацію зсувів, карстових провалів та інших небезпечних геологічних явищ.
Цілі та завдання
Як підсумок вищезазначеного для розв’язання існуючих екологічних проблем регіону Донбасу визначено такі цілі та завдання.
- Проведення аналізу сучасних засобів моніторингу, наявності небезпечних забруднювальних речовин, особливо хімічних, біологічних, радіоактивних та ядерних речовин (далі – ХБРЯР) на території України, зокрема на Донбасі.
- Дослідження та адаптація українського законодавства, що регулює контроль забруднення навколишнього середовища небезпечними речовинами, включаючи ХБРЯР, до міжнародних стандартів, зокрема, відповідних вимог, встановлених ЄС.
- Придбання та/або розроблення спеціальних приладів для моніторингу ХБРЯР у національному масштабі, відповідно до розробленої програми міжнародних вимог та рекомендацій (ЄС, МАГАТЕ, ВООЗ).
- Підготовка кваліфікованих кадрів сфери моніторингу та інтерпретації результатів вимірювань відповідно до міжнародних рекомендацій (деякі країни -члени ЄС можуть надавати допомогу).
- Створення національної мережі моніторингу, яка буде співпрацювати та обмінюватися результатами досліджень з іншими країнами та брати участь у відповідних міжнародних заходах (порівняння та стандартизація методології, організація семінарів та тренінгів).
Віталій Кропивницький,
генерал-майор СЦЗ,
канд. техн. наук,УкрНДІЦЗ
Йозеф Сабол,
доктор філософії, д-р техн. наук, доцент,
Академія поліції Чехії
