(ПРО ПІДСУМКИ РОБОТИ П’ЯТОЇ СЕСІЇ «ГЛОБАЛЬНОЇ ПЛАТФОРМИ ЗІ ЗНИЖЕННЯ РИЗИКУ СТИХІЙНИХ ЛИХ»)
У період з 22 по 26 травня 2017 року у місті Канкун (штат Кінтана Роо, Мексика) під егідою ООН та за підтримки уряду Мексики пройшов знаковий міжнародний захід в царині зміцнення глобальної співпраці із запобігання негативної дії стихійних лих на соціально-економічний розвиток суспільства та безпеку життєдіяльності людини – чергова п’ята сесія «Глобальної платформи зі зниження ризику стихійних лих».
У сесії взяли участь урядові делегації більшості країн-членів ООН, Перший заступник Генерального секретаря ООН пані Аміна Мохаммед, представники Секретаріату ООН, багатьох спеціалізованих організацій ООН, а також регіональних політичних об’єднань, неурядових міжнародних організацій тощо.
В рамках зазначеного заходу з 22 по 23 травня пройшла «Міжнародна конференція з багатоаспектних систем раннього попередження стихійних лих», на якій було представлено наукові напрацювання та практичні рекомендації з удосконалення систем раннього попередження стихійних лих природного характеру, включаючи питання доступу до інформації про попередження та оцінювання ризиків наслідків стихійного лиха.
Метою цієї публікації є проаналізувати та узагальнити основні підсумки роботи зазначених міжнародних заходів, у яких авторам вдалось взяти участь завдяки фінансовій підтримці, отриманій від Секретаріату ООН та Всесвітньої метеорологічної організації.
Спочатку вважаємо за необхідне надати коротку інформацію про історію створення «Глобальної платформи зі зниження ризику стихійних лих», її завдання та організацію її діяльності.
Кількість стихійних лих, пов’язаних з гідрометеорологічними (катастрофічні паводки, екстремальні температури повітря, тривалі засухи, циклони тощо) та геологічними (землетруси, зсуви ґрунту, виверження вулканів тощо) небезпечними природними факторами значно зросла протягом останніх десятиліть. Так, за даними Бюро зі зниження ризику стихійних лих ООН за період з 1995 по 2015 роки від стихійних лих, обумовлених погодними факторами, загинуло близько 606 тис. людей, а близько 4,1 млрд людей втратили своє майно та отримали каліцтва. Економічні збитки (без рахування збитків, що понесли пам’ятники культури та природи) склали близько 1,89 трильйонів доларів США [1].
У щорічному звіті Всесвітньої метеорологічної організації (далі – ВМО) за 2016 рік [2] наведені дані, що 97% природних стихійних лих, які відмічались у 2015 році, були обумовлені погодними та кліматичними чинниками та призвели до збитків на суму біля 97 млрд доларів США.
Науковці очікують, що зміни глобального і регіонального клімату сприяли почащенню прояву стихійних лих. Про це говорить аналіз тенденції стихійних метеорологічних явищ [1], згідно з яким у 2005-2014 роках кількість стихійних лих була на 14% більша, ніж у попередні 10 років, та в 1,9 рази більша ніж у 1985 – 1994 роки.
Інвестиції у заходи зі зниження ризиків негативної дії стихійних лих рятують життя людей і зменшують економічні збитки. Дослідження показують високу рентабельність інвестування у запобіжні заходи зі зниження ризику стихійних лих. Кожний долар США, вкладений у зниження ризику стихійних лих, дає можливість зберегти від двох до десяти доларів, які будуть витрачені на ліквідацію їх наслідків [3].
Це зумовило зміну відношення світових лідерів, міжнародної спільноти до проблеми зниження ризику стихійних лих та акцентувало необхідність зміцнення готовності кожної країни до їх прояву. Було визнано, що діяльність зі зниження ризиків стихійних лих повинна стати складовою національної політики, планів і програм із збалансованого розвитку суспільства за широким міжнародним співробітництвом у цій сфері.
Наслідком цього стало організація та проведення ООН низки міжнародних форумів та прийняття ряду документів, що визначали «Міжнародну стратегію зменшення небезпеки лих ООН», затверджену резолюцією 56/195 Генеральної асамблеї ООН.
Так, Всесвітні конференції ООН з проблеми стихійних лих, які пройшли в Японії у 1994 р. (м. Йокогама), у 2005 р. (м. Кобе, префектура Хіого) , у 2015 р. (м. Сендай), а також прийняті на цих конференціях Хіогська рамкова програма дій 2005-2015 – «Створення потенціалу протидії лихам на рівні держав і громад» та «Сендайська рамкова програма зі зменшення ризику стихійних лих на 2015-2030 роки» встановили нові цілі і критерії зменшення ризику стихійних лих та забезпечення готовності суспільства до їх прояву.
На міжнародному рівні було визнано необхідність зміни принципів цивільного захисту – переходу від політики подолання наслідків стихійних лих до створення інструментарію завчасного їх попередження.
З метою надання урядам, неурядовим організаціям, науковим структурам та організаціям системи ООН можливості обмінюватись досвідом та визначати можливі дії щодо глобальних угод із зменшення ризику стихійних лих у 2006 році ООН було засновано «Глобальну платформу зі зниження ризику стихійних лих» (далі – Глобальна платформа).
ООН розглядає Глобальну платформу як головний міжнародний форум всесвітнього рівня, який збирається кожні два роки для проведення стратегічних консультацій, координації, розвитку співробітництва та розгляду прогресу в реалізації міжнародних договорів та програм зі зменшення ризику стихійних лих.
Формат проведення сесій Глобальної платформи передбачає діалог між усіма зацікавленими сторонами, включаючи керівників урядів та окремих адміністративних одиниць країн, парламентаріїв, топ-менеджерів компаній, що працюють у сфері розроблення високих технологій, відомих вчених, представників неурядових організацій та місцевих громад.
У розвиток цього напрямку діяльності ООН також було запропоновано країнам створити свої національні платформи зі зменшення ризику стихійних лих, метою яких є підвищення спроможності країн протистояти прояву катастрофічних природних лих.
Організаційний підрозділ Секретаріату ООН (Бюро зі зниження ризику стихійних лих) на чолі із Спеціальним представником Генерального секретаря ООН із питань зменшення ризику стихійних лих координує діяльність, що здійснюють у рамках Глобальної платформи. Головне відділення Бюро розташовано в м. Женева, Швейцарія. Крім того, Бюро має регіональні відділення. Так, регіональне Європейське відділення знаходиться в м. Брюссель, Бельгія.
Згідно з інформацією, розміщеній на сайті Бюро зі зниження ризику стихійних лих ООН (https://www.unisdr.org), станом на червень 2017 року в 67 країнах світу було створено національні платформи зі зниження ризику стихійних лих, зокрема, у наших сусідів – Білорусі, Польщі, Росії, Туреччині та Угорщині. Україна до переліку цих країн не входить.
Підсумки роботи сесії Глобальної платформи зі зниження ризику стихійних лих
Чергова п’ята сесія Глобальної платформи-20017 вперше пройшла за межами м. Женеви. На сесії розглянуто стан виконання положень «Сендайської рамкової програми зі зменшення ризику стихійних лих на 2015-2030 роки».
Вибір Мексики, як місця проведення сесії, як відмічали багато учасників, можна пояснити рядом чинників. Мексика відноситься до країн, які найбільш потерпають від стихійних лих гідрометеорологічного та геологічного походження. Ця країна протягом останніх 10 років зробила значний прогрес у розвитку системи цивільного захисту, а також бере активну участь у міжнародному співробітництві у рамках Глобальної платформи.
У роботі сесії взяли участь більш ніж п’ять тисяч учасників, які представляли урядові структури, неурядові організації, приватний бізнес, наукові та освітні організації переважної більшості країн світу, а також впливові міжнародні організації.
У церемонії відкриття сесії взяли участь Президент Мексики пан Енріке Пенья Ньєто, ряд інших вищих посадових осіб цієї країни, Перший заступник Генерального секретаря ООН пані Аміна Мохаммед, Спеціальний представник Генерального секретаря ООН з питань зменшення ризику лих пан Роберт Глассер.
У своїй промові Президент Мексики відмітив, що протягом останніх чотирьох років його країна значно зміцнила національну систему цивільного захисту, яка зараз передбачає активну участь у зниженні ризику стихійних лих всіх гілок влади й усіх секторів суспільства. Президент Мексики також підкреслив, що в країні активно формується серед населення сучасна модель дій під час стихійних лих, яка передбачає підвищення культури цивільного захисту.
У своєму виступі пан Р. Глассер висловив впевненість, що сесія Глобальної платформи-2017 сприятиме більш глибокому розумінню того факту, що збитки від стихійних лих зводять нанівець зусилля суспільства, спрямовані на подолання бідності, оскільки відбирають фінансові ресурси у значущих сфер соціальних витрат, зокрема, охорони здоров’я і освіти. Він також відзначив, що на всіх рівнях сформувалося повне розуміння економічних аргументів на користь зменшення ризику лих та необхідності врахування цього фактору для прийняття ключових рішень в області інвестицій серед представників приватного сектору – промислових підприємств, банків та страхових компаній.
Протягом сесії відбулось більш ніж 100 заходів різного формату: форум лідерів; пленарні засідання; спеціальні засідання; круглі столи; конференції; підготовчі засідання та консультації; огляд об’єктів цивільного захисту Мексики тощо.
Так, учасники форуму лідерів, співголовуючими якого виступили Президент Мексики та Перший заступник Генерального секретаря ООН, зосередили свою увагу на проблемі зростаючих економічних збитків від стихійних лих у глобальному розрізі. У доповідях неодноразово звучала думка, що у питанні інвестування заходів із зменшення ризиків стихійних лих велике значення має налагодження партнерства між державним і приватним сектором. За підсумками форуму було підготовлено проект комюніке високого рівня, який стане основним підсумковим документом Глобальної платформи-2017.
Пленарні засідання були присвячені розгляду таких питань:
– національні і місцеві стратегії зменшення ризику лих створюють основу для загальних дій;
– забезпечення сталого розвитку країн та їх здатності до відновлення в особливих ситуаціях із врахуванням ризиків;
– контроль за виконанням «Сендайської рамкової програми»;
– узгодженість між «Сендайською рамковою програмою», «Порядком денним в області сталого розвитку на період до 2030 року» і «Угодою про зміну клімату».
Під час пленарних засідань представники країн, де були створені національні платформи зі зниження ризику стихійних лих, розповіли про досвід із цієї роботи, включаючи питання управління та інтеграції роботи зі зниження ризику стихійних лих і адаптації до зміни клімату в процес планування соціально-економічного розвитку.
Цікавими були повідомлення про досвід країн із підвищення професійного рівня працівників цивільного захисту та залучення фінансових ресурсів із різних джерел (бюджетних коштів, інвестицій приватного сектору, міжнародної технічної допомоги) для реалізації стратегії зменшення ризиків стихійних лих.
Значну увагу було приділено питанню удосконалення процедури збору даних про збитки, пов’язані зі стихійними лихами, як однієї з передумов належного планування відновлювальних робіт, зокрема, у випадку, коли лиха мають транскордонний характер. У цьому контексті було анонсовано початок реалізації програми «Глобальне партнерство зі збору даних у зв’язку з лихами в інтересах розвитку на період 2017 – 2025 роки».
Заслуговує на увагу тематика двох спеціальних засідань: «Підвищення готовності до лих в цілях ефективного реагування: відновлення, реабілітація і реконструкція за принципом «краще, ніж було» та «Багатоаспектні системи раннього попередження та інформування про ризик лих».
Більшість виступаючих відзначали прогрес в розробленні систем спостережень і моніторингу, а також в удосконаленні інформаційно-комунікаційних технологій та відомостей про ризики в рамках загальних зусиль із підвищення готовності до прояву стихійних лих. Разом із тим, залишається невирішеною низка технічних проблем щодо раннього оповіщення в багатьох країнах, що розвиваються. Це пов’язано з нехваткою технічних, фінансових та кадрових ресурсів.
Питання необхідності врахування зменшення ризиків стихійних лих під час планування соціально-економічного розвитку на національному, місцевому та галузевому рівнях розглядалось на круглих столах: «Інтегрування зменшення ризику стихійних лих в процес загальноекономічного планування» та «Прийняття до уваги факторів зменшення ризику стихійних лих в галузевому плануванні».
Привернули увагу багатьох присутніх питання, що розглядались на робочих засіданнях: «Забезпечення стійкості об’єктів найважливішої інфраструктури до ризиків», «Залучення приватного сектору до зниження ризику стихійних лих», «Внесок науки і технологій до виконання цільової задачі «Сендайської рамкової програми до 2020 року», «Активізація заходів щодо формування стійкості суспільства до стихійних лих», «Всеосяжне зниження ризику стихійних лих з урахуванням людського фактору», «Охорона здоров’я і зниження ризику стихійних лих».
Під час роботи сесії Глобальної платформи-2017 відбулася зустріч заступника Голови ДСНС України Р. М. Білошицького з паном Люком Россі, програмним офіцером Європейського регіонального офісу ООН з питань зниження ризику лих, який займається управлінням проектів, спрямованих на поліпшення національного і місцевого потенціалу в області зниження ризику лих в Південно-Східній Європі. Крім того, пан Россі відповідає за надання підтримки країнам та територіям у межах Європейського регіону (у тому числі, в Україні) з імплементації на національному та місцевому рівнях «Сендайської рамкової програми зі зниження ризику стихійних лих». Під час зустрічі було обговорено стан реалізації програми на території нашої держави та подальші напрямки роботи.
Також заступник Голови ДСНС взяв участь у церемонії нагородження премією ООН імені Сасакава в галузі зменшення ризику лих. Цією премією раз на два роки відзначають осіб чи організації, які зробили внесок у зниження смертності внаслідок лих і порятунок життів. Нагорода вручається відповідно до тематики заснованого у 2016 році Міжнародного дня зі зменшення ризику лих.
Серед багатьох спеціальних заходів, що відбулися під час Глобальної платформи-2017, слід зупинитись на «Міжнародній конференції з багатоаспектних систем раннього попередження стихійних лих». Серед організаторів конференції були такі спеціалізовані організації ООН, як ВМО та ЮНЕСКО.
Тематика конференції фокусувалась на розгляді проблеми поліпшення можливостей та доступу до багатоаспектних систем раннього попередження природних лих гідрометеорологічного та геологічного походження та до систем інформації та оцінювання ступеню ризику стихійних лих.
У церемонії відкриття конференції взяли участь Спеціальний представник Генерального секретаря ООН з питань зменшення ризику лих пан Роберт Глассер, Генеральний секретар ВМО пан Петтері Таалас, офіційні представники Європейського союзу, Міжнародного союзу електрозв’язку, ЮНЕСКО, Міжнародної федерації товариств Червоного хреста та Червоного півмісяця, Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН. Мексику презентували губернатор штату Кінтана Роо, директор Метеорологічної служби країни та директор Національного центру попереджень.
У своєму виступі Генеральний секретар ВМО, зокрема, зупинився на зусиллях, які вживає ця організація, а також національні гідрометеорологічні служби для створення та розвитку систем спостереження, прогнозування та попередження про загрозу, формування та проходження небезпечних гідрометеорологічних явищ.
Серед напрямів діяльності ВМО чільне місце посідає цільова «Програма зменшення ризику стихійних лих», головна мета якої є надання сприяння національним гідрометеорологічним службам у розвитку та наданні послуг, спрямованих на захист життя населення та власності від стихійних явищ у найбільш економічно ефективний та систематичний спосіб із врахуванням впливу зміни клімату.
Конференція складалася з шести пленарних секцій під головуванням міжнародних організацій, які працюють в царині, що відноситься до тематики конференції, а також секції, на якій були представлені стендові доповіді.
Секція на тему: «Ранні попередження, що інформують про ризик – перша миля» пройшла під головуванням підрозділів ООН Бюро зі зниження ризику стихійних лих та Управління з питань космічного простору.
Під час роботи секції було заслухано доповіді з таких питань:
– інформативність систем раннього попередження для оцінювання ризиків;
– потреби в інформації про ризики на національному та місцевому рівнях для визначення груп ризику серед населення та секторів економіки;
– участь громад і секторів економіки в ідентифікації небезпеки, аналізі вразливості, оцінюванні ризиків та визначенні потреб у системах раннього попередження;
– вплив інформації про ризики на поліпшення ефективності систем раннього попередження.
Тематика секції «Моніторинг, прогнозування та попередження небезпеки», на якій головували ВМО та ЮНЕСКО, була присвячена розгляду питань:
– напрями удосконалення систем раннього прогнозування та попередження різних за походженням стихійних лих, зокрема, розвиток моделей та технологій прогнозування;
– розроблення стандартів якості та оперативних керівництв із процедур, що визначають процеси моніторингу та раннього попередження;
– застосування досягнень науки та технології, зокрема, дистанційних вимірювань, ГІС-технологій та моделей з оцінювання впливу ризику, для поліпшення точності, своєчасності та ефективності попереджень.
У доповідях акцентувалась увага на тому, що суспільство вже не влаштовують прогнози та попередження, які вміщують лише інформацію про очікувані несприятливі гідрометеорологічні умови. Розвиток інфраструктури та промисловості вимагає знань, якими будуть соціально-економічні наслідки очікуваних несприятливих гідрометеорологічних умов.
Гідрометеорологічні служби переходять до надання прогнозів та попереджень, які містять оцінювання ризику можливості настання стихійного лиха та ступеня впливу цього лиха на певні сектори суспільства.
Представник України (Манукало В. О.) взяв участь у дискусії з питань порядку денного секції, зокрема надав інформацію про місце та основні завдання гідрометеорологічної служби ДСНС України в системі запобігання та реагування на надзвичайні ситуації, про участь гідрометеорологічної служби в «Програмі зменшення ризику стихійних лих ВМО», а також щодо заходів, які вживаються з метою впровадження сучасних підходів до прогнозування та попередження стихійних лих.
Національний центр із запобігання небезпеки стихійних лих Мексики та Університет штату Індіана (США) головували під час секції: «Доведення повідомлень до громад в зоні ризику».
Робота секції зосередилася на розгляді питань:
– ключові учасники багатоаспектних систем раннього попередження стихійних лих та їх роль;
– використання протоколу загального оповіщення для підвищення ефективності попереджень, включаючи спрощення доведення попереджень до відповідальних організацій та посадових осіб;
– залучення засобів масової інформації до оповіщення громад, які мешкають у зонах стихійних лих;
– наскільки повно організації та служби враховують потреби громад у передачі попереджень;
– міжнародні стратегії з попередження та відновлення, які стосуються сценаріїв багатопрофільних загроз для інфраструктури і комунікацій.
Представник України під час обговорення питань порядку денного секції проінформував про досвід співпраці гідрометеорологічних організацій ДСНС України із засобами масової інформації на державному та місцевому рівнях у сприянні і поширенню попереджень про загрозу небезпечних гідрометеорологічних явищ серед населення.
Секція «Зробити можливими ранні дії», роботу якої спрямовували Міжнародна федерація товариств Червоного хреста та Червоного півмісяця, а також Продовольча та сільськогосподарська організація ООН, розглянула такі питання:
– поліпшення рішень посадових осіб щодо забезпечення ранніх попереджувальних дій;
– законодавчі, інституційні та процедурні заходи, необхідні для своєчасного реагування;
– приклади сучасних інновацій, які сприяють завчасній підготовці та реагуванню на стихійні лиха.
Тематика секції «Зміцнення регіонального співробітництва та партнерства» (головувала Міжурядова океанографічна комісія ЮНЕСКО) акцентувала критичне значення міжурядового та міжнародного співробітництва у сфері попереджень стихійних лих гідрометеорологічного, геологічного, техногенного та біологічного походження, які не визнають національних кордонів.
Під час роботи секції «Інвестування та підтримка систем раннього оповіщення», яка пройшла під головуванням Всесвітнього банку, Бюро зі зниження ризику стихійних лих ООН та ВМО було продемонстровано, що вкладання інвестицій у зміцнення систем раннього попередження стихійних лих є економічно ефективними. За наведеними оцінками економічна ефективність інвестицій у розвиток таких систем складає не менш ніж 300% за умови належного ресурсного забезпечення систем.
У процесі обговорення тематики секції представник України навів дані дослідження Світового банку, проведені в 2007 році, згідно з якими економічна ефективність інвестицій лише в модернізацію системи гідрометеорологічних спостережень, прогнозування та обслуговування споживачів гідрометеорологічних організацій ДСНС України, включаючи попередження про загрозу небезпечних гідрометеорологічних явищ, складе (за різними методиками оцінювання) не менш ніж 300 – 400%.
Представники 37 країн представили більш ніж 100 доповідей на секції стендових доповідей. Від України було представлено дві доповіді: «Інтегрований підхід до управління ризиками небезпечних явищ, пов’язаних з погодою» (автори: Кульбіда М.І., директор Українського гідрометеорологічного центру ДСНС України та Манукало В.О., завідувач Сектору стандартизації Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України) та «Бути навченим – значить бути підготовленим, основне правило дій в надзвичайній ситуації» (автори: Манукало В.О. та Бойко В.М., начальник відділу гідрологічних прогнозів УкрГМЦ).
У першій доповіді запропоновано новий підхід щодо проектування та управління системами раннього попередження про небезпечні гідрометеорологічні явища, як складового компоненту загальнодержавної системи управління ризиком багатоаспектних небезпечних природних явищ. Існуючу концепцію розвитку окремих компонентів системи (спостереження, прогнозування та попередження) небезпечних гідрометеорологічних явищ було переглянуто та обґрунтовано необхідність інтегрованого рішення за принципом «від сенсорів до прийняття рішення». Кінцевим продуктом гідрометеорологічного попередження повинно бути оцінювання ступеню можливого ризику впливу небезпечних гідрометеорологічних явищ на функціонування окремих галузей економіки та населення.
Створення подібної системи передбачає посилення вивчення конкретних потреб споживачів у прогнозах і попередженнях на підставі аналізу впливу окремих стихійних гідрометеорологічних явищ на специфіку функціонування секторів суспільства.
У другій доповіді розглянуто курс лекцій та практичних занять, які підготовлено авторами для учнів старших класів шкіл та членів туристичних гуртків, який дає їм: базові знання про чинники формування небезпечних природних та антропогенних гідрологічних явищ; практичні навички із поведінки та дій небезпечних явищ; практичні рекомендації з проведення вимірювань опадів, рівня та витрати води річок із використанням простих вимірювальних засобів; уміння підготовки гідрологічної записки про екстремальні гідрологічні явища; знання про систему цивільного захисту та систему гідрологічного моніторингу в Україні.
У процесі підготовки та проведення конференції підготовлено проект підсумкового документу «Комюніке Всесвітньої метеорологічної організації», який акцентує увагу суспільства на ключовій ролі національних гідрометеорологічних служб у наданні своєчасних попереджень про небезпечні гідрометеорологічні явища. Ці попередження є основою для прийняття завчасних запобіжних заходів та мінімізації негативних наслідків стихійних лих.
Учасникам Глобальної платформи-2017 було також надано можливість взяти участь у виїзних заходах, під час яких мексиканська сторона ознайомила їх з об’єктами цивільного захисту та роботою ряду наукових, навчальних та медичних організацій, які працюють у цій сфері.
Деякі висновки
Результати роботи сесії Глобальної платформи-2017 свідчать про зростаючу увагу, яку приділяють національні уряди та міжнародні організації участі у скоординованих на глобальному та регіональному рівнях зусиллях щодо зміцнення готовності країн до попередження надзвичайних ситуацій, які представляють загрозу життю населення та наносять соціально-економічні збитки суспільству.
Програми та плани дій щодо попередження стихійних лих, запобігання та мінімізації їх негативних наслідків у багатьох країнах, перш за все, розвинутих країнах Європи, Північної Америки, Азії, а також в Австралії та Новій Зеландії, інтегровані в національну політику збалансованого сталого розвитку та становлять її важливу компоненту.
У цій політиці все більш значущу роль відіграє співпраця державних структур, що опікуються питанням цивільного захисту, з приватним сектором, науковими та освітніми установами. Це є результатом зростаючого розуміння серед широких мас суспільства економічної ефективності та соціальної корисності вкладання фінансових інвестицій, технологічних інновацій та інтелектуального потенціалу в заходи із створення та розвитку систем раннього прогнозування та попередження стихійних лих.
Досвід багатьох країн, який було представлено на сесії Глобальної платформи-2017, показує, що створення національних платформ із зниження ризику стихійних лих може слугувати достатньо дієвим інструментарієм, який допомагає координувати дії з розвитку систем моніторингу, прогнозування та попередження природних стихійних лих на національному, регіональному та міжнародному рівнях.
Участь у Глобальній платформі-2017 дала можливість зробити певні порівняння стану справ із створення і розвитку систем попередження стихійних лих в Україні та в зарубіжних країнах.
Загалом оцінюючи позитивно нормативно-правові та організаційні засади функціонування системи попередження стихійних лих в нашій країні, слід відмітити необхідність посилення зусиль у таких напрямках роботи, як:
– активізація участі приватного бізнесу з метою залучення фінансових ресурсів для розвитку матеріально-технічної бази систем попередження;
– підвищення знань та практичних навичок щодо дій у період стихійних лих серед широких верств населення;
– прискорення створення Національної платформи зі зниження ризику стихійних лих та її інтеграція в Глобальну платформу.
На жаль, системною проблемою у цій сфері залишається недостатнє матеріально-технічне забезпечення всіх складових системи попередження стихійних лих.
Зокрема, це стосується гідрометеорологічних організацій ДСНС України. З кожним роком збільшується їх відставання в технологічному розвитку від гідрометеорологічних служб розвинутих країн світу. Подолання цієї проблеми можливе лише шляхом значних інвестицій у розвиток системи спостережень, прогнозування та гідрометеорологічного забезпечення споживачів.
Особливо актуальне таке рішення у контексті загрози збільшення кількості та інтенсивності небезпечних гідрометеорологічних явищ як наслідок впливу зміни глобального і регіонального клімату.
Результати «Міжнародної конференції з багатоаспектних систем раннього попередження стихійних лих» свідчать, що національні гідрометеорологічні служби, особливо економічно розвинутих країн, активно впроваджують у свою діяльність моделі та технології прогнозування і попередження небезпечних гідрометеорологічних явищ, кінцевим результатом яких є оцінювання ризиків впливу стихійних лих та їх можливих соціально-економічних наслідків.
У цьому контексті доцільно розглядати і розвиток системи прогнозування та попередження небезпечних гідрометеорологічних явищ гідрометеорологічних організацій ДСНС України. Кожне попередження повинне бути орієнтоване на конкретного споживача (органи державної влади, галузі економіки, групи населення тощо ) і враховувати особливості його потреб.
Бібліографія
- The Human Cost of Weather-Related Disasters – 1995-2015/UN Report. [Електронний ресурс].–Режим доступу:http://unisdr.org/archive/46793.
- 2016 Highlights. Annual Report/World Meteorological Organization – No 1190, 2017.- C. 31.
- Стоимость и преимущества системы заблаговременного оповещения (МСУОБ и Всемирный банк. 2010), [Електронний ресурс].– Режим доступу:http://www.preventionweb.net/English/hyogo/gar/2011/en/bgdocs/Rogers_&_Tsirkunov_ 2011.pdf.
Руслан Білошицький
Державна служба України з надзвичайних ситуацій
В’ячеслав Манукало
Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України
