У 2015 році світові лідери зібралися в Парижі, щоб обговорити угоду про зниження темпів глобальних змін клімату та подолання його наслідків. Як змінюється клімат, чи вдасться Україні залишитись осторонь цих проблем і хто може сприяти Уряду в розробленні плану дій щодо зниження викидів та адаптації до цих змін?
За останні 100 років середня температура на Землі зросла на 0,85°С. За температурними показниками 13 із 14 найтепліших років припали на ХХІ століття, а 2016 рік уже встановив черговий температурний рекорд.
Зрозуміло, що потепління за останні 50 років неможливо пояснити лише природними змінами, однак, беззаперечним фактом є те, що саме спільний вплив антропогенних і природних змін зумовлює повільний, але безповоротний процес підвищення середньорічних температур.
Причини
Багато в чому зміни клімату можна пояснити збільшенням викидів парникових газів. Нагадаймо, що основними парниковими газами є СО2, метан, закис азоту, гексафторид сірки і деякі гази штучного походження (наприклад, фреон). Левова частка антропогенної емісії СО2 за останні 20 років обумовлена спалюванням викопного палива. Інша частина емісії пов’язана з промисловими процесами, зміною землекористування і, особливо, зі скороченням площі лісів. Зауважмо, що сільськогосподарська діяльність складає до 30% загальної кількості емісій.
Україна належить до числа тих регіонів планети, де зміни клімату є відчутними. Найбільш вразливими до негативних впливів стають сільськогосподарський сектор, лісове та водне господарства, а також території, які зазнають підтоплення, коли рівень моря підвищується. За даними різних авторів, на території нашої країни, починаючи із XI століття, спостерігалося від п’яти до 28 посух у кожні 100 років. Зауважте, що за останні три століття посухи спостерігалися від 19 до 28 разів.
Із 1989 року в Україні спостерігається майже безперервний період потепління, і впродовж цього часу середня річна температура повітря у 70% випадків була вищою за норму. Найвища середньорічна температура за весь період інструментальних спостережень за погодою була зафіксована в 2007 році – перевищення норми становило 2–3°С по всій території. Наприклад, у Києві вона становила + 10,3°С (при нормі + 7,7°С), а в Одесі – + 12,6°С (при нормі + 10,1°С).
Вплив кліматичних змін позначається не лише на «просто потеплінні», а й є передумовою змін гігієнічної та епідеміологічної ситуації, наслідків, пов’язаних із підйомом ґрунтових вод, ймовірності техногенних катастроф та збільшення кількості стихійних метеорологічних явищ
А що говорить нам практика?
Сільське господарство. За оцінками фахівців, щорічні втрати урожаю через несприятливі погодні умови в Україні можуть складати від 10 до 70%, й основна причина цих втрат – посухи. Більше 30% площ кращих земель відчувають постійний дефіцит вологи.
Під час сильних засух негативне відхилення врожайності зернових культур від лінії тренду становить загалом по Україні до 5 ц/га, в степових областях – до 10–15 ц/га, можливі випадки повної загибелі врожаю. Ймовірно, що в умовах засушливого клімату та недостатнього зрошування (що є одним із першочергових заходів адаптації до кліматичних змін) у південних областях урожайність майже всіх сільськогосподарських культур знизиться в межах 10–20%, у разі ж реалізації найнегативнішого із сценаріїв – 25–50% до 2050 року.
З іншого боку, є всі підстави вважати, що очікувані погодні умови будуть сприятливіші для вирощування озимої пшениці в Україні. Це дозволить отримувати достатню кількість зерна для забезпечення країни хлібопекарською продукцією та гарантії її експортних можливостей. Сформуються умови для збільшення посівів ячменю, вівса, кукурудзи, зернобобових, а також для істотного збільшення обсягів вирощування фуражного зерна, розширення посівів багаторічних трав.
Тваринництво. Зміни клімату потребують управління термічним режимом місць утримання тварин, а також уваги до водопостачання для напування тварин.
Управління водними ресурсами. На території України виділяють дев’ять районів річкових басейнів. У разі реалізації кліматичних сценаріїв, що включають зміну водності протягом року (більше посух та повеней у нехарактерні сезони), така ситуація може призвести до обмеження водоспоживання, погіршення якості поверхневих вод та вимушеної зміни структури посівів на користь посухостійких сортів.
Лісове господарство. У процесі потепління клімату на території України можлива зміна типів лісу, його видового складу, продуктивності та витривалості. Найбільш уразливими до змін клімату регіонами є південні і східні області, де ліси ростуть на межі їх природного ареалу. Ліси Полісся вже зараз потерпають від того, що ґрунтові води опустилися нижче рівня, досяжного кореневою системою дерев. У цьому контексті гостро постануть питання підвищення продуктивності біомаси лісових насаджень та поліпшення якості посадкового матеріалу.
Прибережні зони. Крім втрати сільськогосподарських угідь та руйнування рекреаційних зон, унаслідок підвищення рівнів Чорного та Азовського морів, ймовірним є збільшення притоку солоних середземноморських вод, що призведе до підвищення солоності Чорного моря на 4–6%, внаслідок чого величезної шкоди зазнають фауна і флора. Евтрофікація водойм (надмірне підвищення рівня фосфору та азоту, що веде до деградації водойм) – це ще один із прикладів впливу змін клімату в водних та прибережних зонах.
Що робимо?
Україна разом зі 146 країнами світу подала до Рамкової конвенції зі змін клімату (РКЗК ООН) національні програми щодо обмеження викидів парникових газів в атмосферу, що стало основою для обов’язкової до виконання глобальної угоди про боротьбу зі змінами клімату. Проте, ці наміри поки не стали частиною державної політики України або стратегії сільськогосподарської галузі на національному та регіональному рівнях.
Тому в серпні 2017 року Продовольча та сільськогосподарська організація ООН взяла на себе зобов’язання реалізувати проект із розроблення пріоритетів щодо зменшення викидів парникових газів та адаптації сільського господарства (включно з лісовим та рибним секторами) до кліматичних змін. Ці пріоритети стануть основою для кліматичної політики Міністерства аграрної політики та продовольства України. У рамках проекту буде проведено оцінювання вразливості та ризиків, а також визначено заходи щодо зменшення викидів парникових газів та адаптації до змін клімату в різних галузях сільського господарства та механізми їх реалізації.
«Упродовж багатьох років ФАО є світовим лідером у розв’язанні питань, пов’язаних із зміною клімату, спираючись на передові дослідження та інноваційні технології», – коментує координатор програм розвитку ФАО в Україні Михайло Малков. «Новий проект ФАО має на меті не лише виявити пріоритетні напрями з адаптації, а й презентувати підхід Climate smart agriculture. Згаданий концепт сприятиме переорієнтації сільськогосподарських систем для забезпечення стійкої продовольчої безпеки в умовах клімату, що змінюється. Звертаю вашу увагу, що практичне застосування підходу не лише оптимізує провадження сільськогосподарської діяльності, а й підвищить її продуктивність та прибутковість».
Варто зазначити, що ФАО розглядає проблему змін клімату у розрізі досягнення глобальної продовольчої безпеки, подолання бідності та досягнення сталого розвитку. На думку експертів організації, зміна клімату спричиняє прямий і опосередкований вплив на продуктивність сільського господарства, включаючи зміну структури випадання опадів, посухи, повені та географічне розповсюдження шкідників та хвороб. ФАО надає технічну допомогу країнам із метою пом’якшення наслідків та адаптації до кліматичних змін через широкий спектр дослідницьких і практичних проектів, які є невід’ємною частиною Програми у сфері сталого розвитку на період до 2030 року.
За матеріалами прес-служби
Продовольчої та сільськогосподарської
організації ООН (ФАО)
