Проведення комплексу запобіжних організаційних та інженерно-технічних заходів, його ефективна реалізація значно зменшить ймовірність виникнення надзвичайних ситуацій та вартість заходів щодо ліквідації їх наслідків, підвищить рівень готовності персоналу та виробництва до реагування на надзвичайні ситуації
Аналіз виникнення та розвитку надзвичайних ситуацій техногенного характеру, що мали місце на території нашої держави та у світі, яскраво свідчить про нагальність проведення комплексу превентивних заходів щодо зниження ризику їх виникнення.
Науковими розрахунками та існуючим досвідом доведено, що кошти, які спрямовуються на заходи запобігання виникненню надзвичайних ситуацій значно менші від необхідних на ліквідацію їх наслідків
Інженерно-технічні заходи цивільного захисту розробляють та проводять завчасно і включають до відповідної містобудівної та проектної документації в окремих розділах:
- у складі містобудівної документації (схемах планування територій на регіональному, місцевому рівнях);
- у складі проектно-кошторисної документації проектів на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення об’єктів будівель та споруд і зводять у систематизованому вигляді з необхідними обґрунтуваннями в окремому розділі.
Основним способом захисту населення від засобів масового ураження в особливий період та під час надзвичайних ситуацій у мирний час є укриття його у захисних спорудах цивільного захисту (сховищах, протирадіаційних укриттях (ПРУ) і швидкоспоруджуваних захисних спорудах).
Захист робітничого персоналу і службовців (найбільшої працюючої зміни) підприємств, установ та організацій, які розміщені у зонах можливих сильних руйнувань і продовжують свою діяльність в особливий період та працюючої зміни тих підприємств, які забезпечують життєдіяльність міст та об’єктів, віднесених до відповідних груп та категорій із цивільної оборони, здійснюється у захисних спорудах цивільного захисту (в сховищах та ПРУ).
Основним нормативним документом, що визначає вимоги до проектування інженерно-технічних заходів цивільного захисту, є нормативний акт технічного характеру ДБН В.1.2-4-2006 Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) (далі ‒ ДБН В.1.2-4-2006).
Обсяг та зміст інженерно-технічних заходів цивільного захисту визначають залежно від групи міст та класу наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва з урахуванням зонування території за можливою дією засобів масового ураження, їх сукупних уражальних чинників, а також від характеру і масштабів імовірних аварій та катастроф техногенного характеру.
Вимоги до проектування захисних споруд цивільного захисту (сховищ та протирадіаційних укриттів) установлено в ДБН В.2.2-5-97 Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони (далі ‒ ДБН В.2.2-5-97).
Вимоги до складу, змісту порядку розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту в містобудівній документації на особливий та мирний періоди встановлено в ДБН Б.1.1-5:2007 Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації (перша та друга частини) (далі ‒ ДБН Б.1.1-5:2007).
Вимоги до складу, змісту, порядку розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту у проектній документації на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення об’єктів будівель та споруд установлено в ДСТУ Б А.2.2-7:2010 Проектування. Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі проектної документації об’єктів. Основні положення (далі ‒ ДСТУ Б А.2.2-7:2010).
Після уведення в дію Кодексу цивільного захисту України (далі ‒ Кодекс), Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», підзаконних актів було виявлено невідповідність істотної частини положень будівельних норм, національних стандартів чинним нормативно-правовим та нормативним актам. У зв’язку з цим було розроблено Перспективний план робіт МНС України з нормування у будівництві на період до 2015 року, затверджений наказом МНС України від 15.05.2012 № 787, яким було заплановано внести зміни або переглянути зазначені вище нормативні документи.
На виконання Перспективного плану Українським науково-дослідним інститутом цивільного захисту разом із ДСНС України та Мінрегіоном України розроблено три нормативні документи на заміну чинних:
- ДБН А.3.1-9:2015 Захисні споруди цивільного захисту. Експлуатаційна придатність закінчених будівництвом об’єктів, затверджені наказом Мінрегіону України № 338 від 30.12.2015 (далі ‒ ДБН А.3.1-9:2015).
ДБН А.3.1-9:2015 розроблено на заміну ДБН А.3.1-9-2000 Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони та їх утримання. У цих будівельних нормах вилучено вимоги юридичного характеру, враховано сучасні вимоги стосовно прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. У ДБН А.3.1-9:2015 встановлено нові норми технічного характеру, які дозволять на стадії прийняття в експлуатацію захисних споруд більш ґрунтовно перевіряти їх захисні властивості, та нові технічні вимоги до засобів очищення повітря захисних споруд цивільного захисту від пилу, бойових, небезпечних хімічних, радіоактивних речовин, біологічних засобів та продуктів згоряння в умовах надзвичайних ситуацій у мирний та в особливий період.
- Проект ДБН Б.1.1-5:201Х Склад та зміст розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту у містобудівній документації (перша та друга частини) (далі ‒ ДБН Б.1.1-5:201Х) ‒ на заміну ДБН Б.1.1-5:2007, у якому обґрунтовано склад та зміст, порядок розроблення розділу в детальних планах території. На цей час проект ДБН Б.1.1-5:201Х проходить процедуру розгляду в Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
- Проект ДСТУ Б А.2.2-7:201Х Склад та зміст розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту у складі проектної документації на об’єкти будівництва. Основні положення (далі ‒ ДСТУ Б А.2.2-7:201Х) ‒ на заміну ДСТУ Б А.2.2-7:2010, у якому запроваджено сучасні положення з розроблення розділу «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту» у проектній документації об’єктів, ураховано особливий період та стан у державі на теперішній час. Другу редакцію проекту стандарту направлено до Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» на затвердження.
Продовжено роботу щодо перегляду будівельних норм у рамках науково-дослідних робіт на 2016‒2018 роки, а саме:
- Розроблення проекту Зміни № 3 ДБН В.2.2-5-97 Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони.
Досвід організації захисту життя і здоров’я населення під час проведення антитерористичної операції на сході України свідчить про необхідність концептуальних змін щодо захисту населення в умовах ведення бойових дій, актуальності укриття населення у захисних спорудах, розташованих безпосередньо за місцем його діяльності або проживання
Проаналізовано, що у країнах Євросоюзу основним видом захисних споруд, призначених для укриття населення, є споруди подвійного (багатоцільового) призначення (паркінги, склади, тири, спортивні зали, підземні торговельні центри тощо), які у разі потреби можуть бути в найкоротші терміни переобладнані для укриття. Зазначене обумовлено економічним обґрунтуванням доцільності існування саме такого виду споруд. Споруди подвійного призначення у мирний час використовують за основним своїм призначенням, не потребують додаткових витрат на утримання та приносять прибуток своїм власникам.
У статті 32 Кодексу враховано досвід розвинених країн світу і визначено, що для захисту людей від деяких чинників небезпеки, які виникають унаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, та дії засобів ураження в особливий період, передбачено укриття населення у швидкоспоруджуваних захисних спорудах цивільного захисту та спорудах подвійного призначення. Швидкоспоруджувані захисні споруди, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття призначаються для захисту населення міст, віднесених до груп із цивільної оборони, яке не підлягає евакуації або не може бути евакуйоване у безпечні місця.
Чинний ДБН В.2.2-5-97 не містить вимог, з урахуванням яких досягається необхідний рівень захисту населення, яке може укриватись у спорудах подвійного призначення. Виникла необхідність актуалізації ДБН В.2.2-5-97 до вимог чинного законодавства, будівельних норм, національних стандартів у сфері містобудівної діяльності та цивільного захисту та удосконалення вимог до проектування захисних споруд цивільного захисту шляхом розроблення Зміни № 3 ДБН В.2.2-5-97.
На цей час розроблено першу редакцію проекту Зміни № 3 та надіслано для ознайомлення та висловлення критичних зауважень до зацікавлених організацій. У проекті Зміни № 3 ДБН В.2.2-5-97 уточнено вимоги щодо призначення, проектування, застосування захисних споруд цивільного захисту, викладено вимоги до споруд подвійного призначення та швидкоспоруджуваних споруд, в яких може укриватися населення у разі небезпеки.
- У зв’язку з тим, що до складу ДБН В.2.2-5-97 входить Додаток 1, у якому викладено додаткові вимоги до проектування захисних споруд цивільного захисту, необхідно внести зміни щодо споруд подвійного призначення та швидкоспоруджуваних захисних споруд і до зазначеного вище нормативного документу. Розроблення Зміни № 1 до Додатку 1 ДБН В.2.2-5-97 заплановано на 2018 рік.
- У рамках науково-дослідної роботи «Провести дослідження та науково обґрунтувати вимоги інженерно-технічних заходів цивільного захисту у містобудівній документації та в проектній документації об’єктів та розробити проект державних будівельних норм» розробляється проект ДБН В.1.2-4-20ХХ Інженерно-технічні заходи цивільного захисту на заміну ДБН В.1.2-4-2006.
Зміни в чинному законодавстві, досвід організації захисту життя і здоров’я населення та територій під час проведення антитерористичної операції на сході України, передових країн світу з питань інженерно-технічних заходів свідчить про необхідність перегляду ДБН В.1.2-4-2006.
У нових будівельних нормах буде раховано вимоги Кодексу цивільного захисту, нормативних актів, будівельних норм, національних стандартів у сфері цивільного захисту та будівництва, досвід країн світу з питань інженерно-технічних заходів та зміни, що відбуваються у територіальному устрої держави щодо створення спроможних громад і дерегуляції.
В’ячеслав Могильниченко,
Наталія Корепанова, Сергій Палагута
УкрНДІЦЗ
