Хоча кількість окремих судових ухвал є незначною, але за певних обставин вони можуть мати резонанс або тягти за собою значні негативні наслідки для службових (посадових) осіб органів пожежного нагляду. Далі йтиметься про підстави винесення окремих ухвал, коло осіб, стосовно яких вони можуть бути винесені, їх практичну необхідність, а також можливість їх оскарження
Право суду на винесення окремої ухвали передбачено різними процесуальними кодексами: Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 166) (далі – КАС України), Цивільним процесуальним кодексом України (ст. 211), Господарським процесуальним кодексом України (ст. 90).
Ураховуючи, що спори фізичних та юридичних осіб із органами пожежного (техногенного) нагляду, а також розгляд позовів щодо застосування заходів реагування до представників державного нагляду (контролю) здійснюється у порядку, передбаченому КАС України, зупинимось на окремих ухвалах, постановлених саме адміністративними судами.
УХВАЛИ АДМІНІСТРАТИВНИХ СУДІВ
Згідно з ч. 1, ст. 166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб’єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Окрема ухвала суду – це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників
Необхідність їх винесення зумовлена завданнями адміністративного судочинства – захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.
Слід зазначити, що суд має право, але не зобов’язаний, постановляти окрему ухвалу. Проте, на нашу думку, виходячи з особливого статусу суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов’язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону, тому під час судового розгляду представникам органів пожежної безпеки про це потрібно наголошувати.
Підставою для окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено певне правопорушення.
Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити (службова недбалість, зловживання владою тощо). Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для окремої ухвали немає.
ПРИКЛАДИ ВИНЕСЕННЯ УХВАЛ
Аналіз судової практики свідчить, що судами виносяться окремі ухвали, коли розглядаються справи, де однією зі сторін є органи пожежного (техногенного) нагляду, чи їх посадові (службові) особи. Наведемо деякі з них (автор статті не надає оцінки вказаним судовим рішенням, не обґрунтовує їх доцільність або недоцільність, а лише наводить їх зміст, залишаючи право читачам зробити це самостійно).
Так зокрема, по справі № 810/4115/16 судом була постановлена окрема ухвала, в якій зазначалося: «у процесі проведення огляду речових доказів за місцем їх знаходження судом виявлено факт невиконання рішення суду від 02.02.2017 про повне зупинення роботи ТОВ «Б» та зберігання у виробничих цехах підприємства цистерн із вмістом аміаку та балонів із киснем у безпосередній близькості з місцем проведення зварювальних робіт.
Крім того, встановлено невиконання відповідачем вимог п. 9, 11, 13–14, 16 та 21 припису № 22 від 27.06.2016.
Виявлені судом порушення правил цивільного захисту та техногенної безпеки після проведення позивачем позапланової перевірки, вочевидь свідчить про неналежне здійснення Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області функції контролю та виконання покладених завдань та говорить про формальний підхід у здійсненні представницьких функцій під час судового розгляду справи.
Звертаючись до суду із позовом про застосування заходів реагування відносно ТОВ «Б», позивач фактично не мав на меті зашкодити товариству проводити роботи, які пов’язані з небезпекою для значної кількості працівників цього виробництва, а переслідував мету штучного створення показників ефективності своєї роботи.
Безвідповідальне ставлення апарату управління ДСНС України до виконання покладених на них законом обов’язків призводить до створення небезпечних ситуацій і, як наслідок, випадків загибелі значної кількості людей під час пожеж і техногенних аварій, пошкодження майна у великих розмірах та, власне, і загибелі працівників ДСНС України».
У зв’язку з цим суд ухвалив: «Направити окрему ухвалу на ім’я голови ДСНС України Чечоткіна М. О. для застосування відповідних заходів реагування.
Направити окрему ухвалу Прем’єр-міністру України Гройсману В. Б. для відома та реагування.
Зобов’язати Голову ДСНС України Чечоткіна М. О. повідомити суд про прийняте рішення протягом тридцяти днів після надходження окремої ухвали».
Розглядаючи справу № 2-а-450/10, Новозаводський районний суд м. Чернігова встановив порушення з боку старшого державного інспектора з пожежного нагляду під час складання припису та протоколу, у зв’язку з чим про вказані факти окремою ухвалою було доведено до відома начальника Чернігівського міського управління ГУ ДСНС України в Чернігівській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Крім цього, суд має право відреагувати на виявлені порушення правил пожежної (техногенної) безпеки особами, які не є суб’єктами владних повноважень (підприємствами, установами тощо) під час здійсненні ними господарської діяльності. Прикладом цього, так само може бути окрема ухвала суду по справі № 810/4115/16, в якій було зазначено таке: «у процесі проведення огляду речових доказів за місцем їх знаходження, судом виявлено факт невиконання рішення суду від 02.02.2017 про повне зупинення роботи ТОВ «Б» та зберігання у виробничих цехах підприємства цистерн із вмістом аміаку та балонів із киснем у безпосередній близькості з місцем проведення зварювальних робіт.
За приписами ч. 1, ст. 14 Конституції України судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – і за її межами.
Відповідно до ч. 2 цієї ж статті невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Установлена законом відповідальність за невиконання рішення суду є ст. 382 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за умисне невиконання службовою особою рішення, що набрало законної сили.
Службовою особою, яка допустила у цьому випадку невиконання судового рішення, є директор ТОВ «Б» М-ч А. А.
Невиконання судового рішення полягало у невжитті ним передбачених законом заходів щодо повного зупинення роботи підприємства та у відвертому ігноруванні наявної судової постанови.
Факт роботи підприємства попри судову заборону підтверджується протоколом про вчинення окремої процесуальної дії від 07.09.2017, відеозаписом проведення процесуальної дії та показами свідків, як працівників підприємства, так і працівників суду, які були присутні під час огляду речових доказів за місцем їх знаходження.
У зв’язку з викладеним, вважаю за необхідне скерувати до прокурора Київської області окрему ухвалу та зобов’язати внести до ЄРДР в порядку ст. 214 КПК України відомості про вчинення службовою особою ТОВ «Б» М-м А. А. кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України».
У зв’язку з цим суд ухвалив: «Окрему ухвалу направити до Генерального прокурора України та прокурора Київської області для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинене директором ТОВ «Б» М-м А. А. кримінальне правопорушення, передбачене ст. 382 КК України.
Прокурору Київської області повідомити суд про виконання ухвали у строк до 12.10.2017».
Нерідко позивачі, звертаючись до суду в разі оскарження дій органів пожежного (техногенного) нагляду щодо проведення перевірки, винесених приписів, крім вимоги про визнання дій (рішень) суб’єкта владних повноважень протиправними, також просять суд винести окрему ухвалу, зазначаючи це як одну з позовних вимог.
Винесення окремої ухвали, це право, а не обов’язок суду, на відміну від обов’язку визнати протиправним і скасувати рішення, яке не відповідає вимогам закону
Під час розгляду однієї справи суд може винести кілька окремих ухвал, якщо вони стосуються різних питань, зокрема порушень як з боку суб’єкта господарювання, так і з боку органу пожежного (техногенного) нагляду, як це мало місце по справі № 810/4115/16.
Окремі ухвали можуть бути постановлені і при закінченні розгляду справи без ухвалення рішення (закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду), а також за наявності певних умов й до закінчення її розгляду. КАС України не зобов’язує суд проголошувати окрему ухвалу, проте суд повинен повідомити осіб, які беруть участь у справі, про її постановлення.
Така ухвала постановляється як за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, так і з ініціативи суду. Окрема ухвала оформляється окремим документом. Про постановлення окремої ухвали учасникам процесу має бути повідомлено після проголошення судового рішення.
СТРУКТУРА ОКРЕМОЇ УХВАЛИ
Окрема ухвала має складатися зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин. У вступній частині зазначаються назва суду, місце і час постановлення окремої ухвали, склад суду, секретар, особи, які брали участь у справі, короткий зміст судового рішення. У мотивувальній частині вказуються підстави для винесення окремої ухвали, встановлені судом обставини, якими вони підтверджуються. У резолютивній частині суд дає можливі рекомендації щодо усунення таких підстав і зазначає, кому адресовано окрему ухвалу для виконання, строки для вжиття відповідних заходів і повідомлення про них суду, а також термін і порядок оскарження окремої ухвали.
Окрема ухвала має бути обґрунтованою і вмотивованою. Вона може бути винесена тільки на підставі матеріалів, досліджених у суді, та має містити посилання на дійсні причини й умови, які сприяли вчиненню злочину або іншого правопорушення або можуть призвести до надзвичайних ситуацій техногенного характеру.
ВЖИТТЯ ЗАХОДІВ
Окрема ухвала направляється відповідним особам чи органам, які можуть усунути причини та умови порушення. Це, як правило, особи, які мають право ініціювати питання щодо притягнення винних осіб. Це можуть бути органи вищого рівня (голова ДСНС України, керівники ГУ ДСНС, інших структурних підрозділів), керівники осіб, які допустили порушення закону, а також органи прокуратури тощо. Вказані органи повинні мати повноваження, необхідні для вжиття відповідних заходів реагування.
Причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, можуть полягати у неналежному виконанні посадовими особами обов’язків, перевищенні влади чи зловживанні нею, порушенні строків розгляду звернень, невжитті заходів реагування на заяви громадян тощо.
Суд не має права в окремій ухвалі визначати конкретні заходи, які слід вжити для усунення причин та умов, що сприяли правопорушенню, оскільки це виходить за межі його компетенції. Наприклад, зобов’язати оголосити догану особі, яка провела перевірку з порушенням законодавства, звільнити її із займаної посади тощо.
Відповідно до ч. 1, ст. 166 КАС України особи, яким адресовано окрему ухвалу, письмово повідомляють суд про вжиті заходи протягом одного місяця з дня одержання ухвали.
Водночас, у разі незгоди з окремою ухвалою, вона, відповідно до ч. 3, ст.166 КАС України, може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується. При цьому підстави для оскарження можуть бути різними: як повна незгода щодо вчинення правопорушення, так і незгода із заходами впливу, про які вказав суд у резолютивній частині окремої ухвали.
Отже, право на таке оскарження у будь-якої фізичної чи юридичної особи (зокрема суб’єкта владних повноважень) виникає незалежно від того, чи брала вона участь у розгляді справи, за результатами якої було винесено окрему ухвалу, але за умови, що вона (або особа так вважає) порушує їх права та інтереси.
Слід також пам’ятати, що згідно зі ст. 1856 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду або невжиття заходів до усунення зазначених у ній порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу суду тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Віталій ЩАВІНСЬКИЙ, заступник голови Київського окружного адміністративного суду, кандидат юридичних наук
