Президент України 22 листопада 2017 року підписав Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі – Закон) від 03.10.2017 № 2147-VIII, яким запроваджуються нові правила судового процесу в цивільному, господарському, адміністративному судочинстві, а також вносяться деякі зміни до кримінального процесу.
Цей Закон є фактично завершальною стадією проведення в Україні судової реформи, яка здійснювалася шляхом прийняття законів «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» від 08.04.2014, «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016, «Про забезпечення права на справедливий суд» від 30.09.2016, «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017, «Про Вищу раду правосуддя» від 29.11.2017.
22.11.2017 підписано Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»
На думку реформаторів, вказані зміни мають забезпечити ефективний, швидкий та зручний розгляд справ у суді, а нові правила судового процесу сприятимуть більш дієвому захисту прав і свобод громадян та підприємців, що звертаються до суду.
Звісно, на нове процесуальне законодавство покладає надії не лише влада, але й все українське суспільство – бізнес-середовище, адвокати, судді, та інші.
КАС УКРАЇНИ
Цією статтею ми починаємо серію публікацій, в яких намагатимемося висвітлити ті новели, які містить Кодекс адміністративного судочинства України (далі – КАС України), адже в порядку адміністративного судочинства здійснюється оскарження рішень, дій, бездіяльності органів пожежного (техногенного) захисту, порядок звернення вказаних органів до суду з позовами про застосування заходів державного контролю у сфері господарської діяльності. Крім цього, адміністративні суди розглядають спори щодо проходження служби працівниками органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій, їх пенсійного забезпечення.
Навіть побіжне знайомство з вказаним законом дозволяє нам стверджувати, що зміни в процесуальних кодексах носять фактично «революційний характер».
Що ж нового містить КАС України? Назвемо лише деякі з новел. З’явились поняття «типова і зразкова справа», «спрощене провадження», «зустрічний позов», «похідна позовна вимога», «електронні докази» тощо. Частково змінена предметна підсудність окружних адміністративних судів, змінено порядок касаційного оскарження, запроваджено механізм запобігання зловживанню процесуальними правами.
Ряд змін зазнав розділ, присвячений доказам та доказуванню, з’явився розділ, присвячений врегулюванню спору за участю судді (так звана медіація).
Передбачено існування «Електронного суду» шляхом запровадження єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Так, відповідно до ч. 6, ст. 18 нового КАС України, для того щоб мати змогу подавати процесуальні та інші документи, докази через єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, потрібно зареєструвати у ній свої офіційні електронні адреси. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки повинні зареєструвати їх в обов’язковому порядку. І цей перелік юридичних інновацій можна продовжувати.
НЕЗРОЗУМІЛИЙ ПОСПІХ
Беззаперечно, зміни до КАС України розв’язують багато проблемних моментів адміністративного судочинства, але Закон містить і питання, що викликають нерозуміння серед фахівців, і нині важко сказати, чи носять ці непорозуміння об’єктивний чи суб’єктивний характер.
Підтримуючи загальну концепцію проведення реформ процесуального законодавства, слід відзначити певну поспішність щодо набрання чинності вищевказаним Законом.
Як вже було зазначено, Презентом України Закон було підписано 22.11.2017, офіційно оприлюднено в газеті «Голос України» 28.11.2017, а чинності він набирає з 15.12.2017. Навіщо поспіх у такій важливій справі?
Адже до таких революційних змін слід підготуватися як учасникам судового розгляду (адвокатам, представникам сторін та іншим), так і суддям, щоб уникнути юридичних помилок та колізій під час розгляду адміністративних справ.
На вимогу кодексу потрібно забезпечити належне функціонування в судах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (яка відповідно до Закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу й участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відео конференції, а також визначення судді чи колегії суддів), що також потребує значних матеріальних витрат.
На нашу думку, було б раціональніше розпочати роботу за новими процесуальними кодексами принаймні з 1 січня 2018 року або ж забезпечити поетапне введення змін, зокрема, закінчення провадження по правах, в яких вже відкрито провадження по раніше чинному процесуальному законодавству, а провадження по нових справах вже здійснювати за новим процесуальним законодавством.
Однак маємо те що маємо!
З 15 грудня 2017 року зміни до процесуальних кодексів набирають чинності і суди починають здійснювати правосуддя за новими правилами
За таких обставин усім, хто має відношення до юридичної сфери, потрібно ретельно ознайомитися зі змінами до КАС України, адже зміни дійсно носять багато в чому революційний характер. Опановувати зміни потрібно всім фахівцям у галузі, зокрема й автору цієї статті, однак для цього потрібен певний час. Тому, в цій статті ми не будемо давати оцінки новелам КАС України.
Водночас наголосимо, що після 15 грудня 2017 року під час судового розгляду справ не слід соромитись у судових засіданнях наголошувати на можливі помилки з боку суду під час розгляду справи, адже це сприятиме об’єктивному вирішенню справи.
Віталій ЩАВІНСЬКИЙ, заступник голови Київського окружного адміністративного суду, кандидат юридичних наук
