Кожного дня ми купуємо і споживаємо овочі та фрукти, при цьому мало задумуючись, на якому ґрунті вони вирощені, якими добривами й поживними речовинами вдобрювався цей ґрунт, чи не оброблявся він шкідливими і небезпечними хімічними речовинами та пестицидами. Адже пестициди мають здатність до накопичення в ґрунтах і рослинах, а потім мігрувати по харчових ланцюгах та накопичуватись в організмах людей і тварин, завдаючи значної шкоди їхньому здоров’ю.
Пестициди – хімічні речовини, що застосовуються в сільському господарстві для боротьби з хворобами вирощуваних культур, різноманітними шкідниками та гризунами, а також сприяють знищенню бур’янів.
Пестициди є однією із суттєвих складових чинників забруднення навколишнього середовища, втім, за винятком органічного виробництва, сучасне сільське господарство неможливе без раціонального застосування цих речовин. За даними ЮНЕСКО, пестициди в загальному обсязі забруднення біосфери Землі посідають восьме місце після таких речовин, як нафтопродукти, поверхнево-активні речовини (ПАР), фосфати, мінеральні добрива, важкі метали, окиси азоту, сірки, вуглецю та інші сполуки.
Невпинне зростання чисельності населення на планеті, глобальні зміни клімату та індустріалізація сільського господарства спонукають до розширення ринку засобів захисту рослин, у першу чергу, пестицидів. За оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (далі – ФАО), щорічна капіталомісткість світового ринку пестицидів становить понад 50 млрд дол. США зі стійкою тенденцією до збільшення.
Усі країни світу імпортують пестициди, Україна – не виняток. А враховуючи стійке зростання ринку пестицидів, дуже часто трапляються випадки ввезення до країни шкідливих хімічних речовин шляхом контрабанди.
Застосування контрафактних пестицидів несе загрозу для життя і здоров’я людини та навколишнього середовища. Навіть незначні зміни їх властивостей можуть у рази збільшити токсикологічний вплив хімікату на живий організм.
На відміну від дозволених до застосування пестицидів, хімічний склад контрафактних до кінця не вивчений, і навіть найменша зміна його складу може призвести до істотного збільшення токсичності хімікату.
За різними оцінками, частка контрафактноїпродукції на світовому ринку пестицидів становить близько 25%. Цей кримінальний бізнес входить у десятку лідерів за рівнем прибутковості.
СПІЛЬНІ ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ
Конференція ООН з довкілля і розвитку (1992 р., Ріо-де-Жанейро) (United Nations Conference on Environment and Development – UNCED) стала першим кроком до екологічно безпечного використання токсичних хімічних речовин, у тому числі до запобігання незаконному міжнародному обігові токсичних і небезпечних продуктів. Були прийняті Базельська, Роттердамська та Стокгольмська конвенції з метою міжнародного регулювання й обґрунтованого поводження з хімічними речовинами та відходами.
Базельська конвенція про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням була прийнята 22 березня 1989 року 116 державами світу. Відповідно до Базельської конвенції, розвинені країни зобов’язані забезпечити знешкодження небезпечних відходів екологічно обґрунтованим способом.
Базельська конвенція втілила нові норми, правила і процедури в закон, який регулює перевезення й видалення небезпечних відходів на міжнародному і національному рівнях. Тобто,ця конвенціяє свідченням наміру світового співтовариства колективно розв’язуватицю глобальну екологічну проблему. Створена регламентаційна система моніторингу і контролю за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів.Кожна держава, що є стороною Базельської конвенції, несе всі зобов’язання цієї конвенції та зобов’язана ухвалити відповідне національне законодавство для виконання вимог конвенції.
Роттердамська конвенція про процедуру попередньої обґрунтованої згоди відносно окремих небезпечних хімічних речовин та пестицидів у міжнародній торгівлібула прийнята 10 вересня 1998 року (набрала чинності 24 лютого 2004 року). Конвенція застосовується по відношенню до заборонених або суворо обмежених хімічних речовин та особливо небезпечних пестицидів. Вона охоплює 51 хімічну речовину. Учасниками цієї конвенції є 157 країн світу.
Відповідно до конвенції, перш ніж будь-яке підприємство в країні, що є стороною конвенції, зможе експортувати певну хімічну речовину зі списку конвенції в третю країну, воно муситьзавчасно повідомити уряд цієї країни, який потім має право відмовитись від ввезення даної речовини або дати дозвіл на її ввезення.
Стокгольмська конвенція про стійкі органічні забруднювачі була прийнята на Конференції повноважних представників, що проходила у Стокгольмі 22-23 травня 2001 року. Конвенція передбачає для країн-учасниць виконання основних зобов’язань:
1) заборона та/або здійснення заходів, що є необхідними для ліквідації виробництва та використання, а також імпорту/експорту таких речовин: альдрин, хлордан, дильдрин, ендрин, гептахлор, гексахлорбензол(ГХБ), мірекс, токсафен, поліхлоровані дифеніли (ПХД);
2) обмеження виробництва/використання дихлордифенилтрихлоретанута поліхлорованих дифенілів, екологічно безпечне видалення ПХД не пізніше 2028 року;
3) розробка плану дій та національної стратегії щодо зменшення або ліквідації викидів СОЗ у результаті їх ненавмисного утворення: поліхлорованих дибензо-п-діоксинів та дибензофуранів (ПХДД/Ф); гексахлорбензолу; поліхлорованих дифенілів (ПХД);
4) сприяння впровадженню найкращих наявних методів у сфері охорони довкілля щодо зменшення або ліквідації викидів СОЗ тими джерелами, які вже існують або будуть створені у майбутньому.
У рамках Стокгольмської конвенції з території України було вивезено більш ніж 50 тис. тоннхімічних відходів з метою їх знешкодження в країнах Європейського Союзу, зокрема в Польщі, Німеччині, Великій Британії та Франції.
Дана ініціатива уряду була високо оцінена міжнародною спільнотою, але за останні три роки експорт хімічних відходів та речовин з переліку Стокгольмської конвенції не відбувався. Серед причин цього – невизначеність ситуації з діючим ліцензіатом.
А ЩО РОБИТИ УКРАЇНІ?
Україна ще в перші роки після проголошення незалежності, керуючися основними ідеями і принципами, задекларованими UNCED, заявила про свій намір здійснити перехід до стійкого розвитку, при якому забезпечується збалансоване розв’язання багатьох природоохоронних проблем, зокрема у сфері поводження з хімічними речовинами та відходами.
До Базельської конвенції Україна приєдналася 8 жовтня 1999 року, а до Роттердамської – 26 вересня 2002 року.
Для невідкладного розв’язання однієї з ключових і болючих проблем хімічної безпеки в країні – проблеми непридатних пестицидів – у вересні 2007 року Україна ратифікувала Стокгольмську конвенцію про стійкі органічні забруднювачі та підготувала Національний план виконання Стокгольмської конвенції про СОЗ ще в 2006 році. Підписала Стокгольмську конвенціюУкраїна 23 травня 2001 року.
З часу ратифікації зазначених конвенцій Україна взяла курс на втілення в життя їх положень і приведення до заявлених високих стандартів відповідні сфери суспільних відносин. Проте, до сьогодні Україна так і не змогла повною міроювиконати взяті на себе зобов’язанняу сфері забезпечення хімічної безпеки, а приведення національного законодавства до стандартів конвенцій призвело до значного розходження між реальним станом речей у країні та задекларованими принципами.
Перша зустріч
31 травня 2017 року у м. Києві в Орхузському центрі Міністерства екології та природних ресурсів України відбулосяперше засідання проекту Спеціальної програми з довкілля ООН (ЮНЕП) «Посилення реалізації Роттердамської конвенції в Україні та створення потужностей з боротьби з незаконним обігом хімічних речовин» (далі – Проект) за участю 55 національних та міжнародних експертів.
Замовником і бенефіціаромПроекту є Міністерство екології та природних ресурсів України, а загальний бюджет становить близько 230 тис. дол. США. Строк реалізації Проекту – 2 роки (квітень 2017 р. – квітень 2019 р.)
Оскільки Проект націлений на підвищення хімічної безпеки в Україні й зміцнення регулюючих інституцій та законодавства у цій галузі, під час зустрічі фахівці проаналізували прогалини у виконанні Роттердамської конвенціїпро процедуру Попередньої обґрунтованої згоди відносно окремих небезпечних хімічних речовин і пестицидів у міжнародній торгівліта обговорили шляхи запобігання незаконному обігові хімічних речовин і пестицидів в Україні.
До обговорення проблеми долучилися представники ЮНЕП (Женева), експерти Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, митних структур, науково-дослідних інститутів, аграрного бізнесу, неурядових організацій та правоохоронних органів.
«Цей Проект є надзвичайно важливим для загального розуміння ролі держави-члена в реалізації конвенції та тих переваг, які отримають підписанти у міжнародній торгівлі. Цікаво те, що Україна до сьогодні жодного разу не інформувала Секретаріат щодо тих чи інших національних обмежень чи рішень з імпорту хімічних речовин. Тому метою цього проекту, з-поміж іншого, є заохочення країн до виконання своїх зобов’язань. Я впевнена, що проект має довгострокові перспективи навіть по закінченню зовнішнього фінансування»,– коментує Наліні Шарма, координатор Секретаріату Спеціальної програми ЮНЕП.
За результатами зустрічі було погоджено створити міжвідомчу робочу групу по Роттердамській конвенції, яка працюватиме над мінімізацією прогалин у реалізації зобов’язань України в рамках конвенції, та зосередити зусилля експертів на зміцненні потенціалу держави у протидії незаконному обігові пестицидів, розробити електронну навчальну програму і провести кампанію з інституційної розбудови на національному рівні в кількох прикордонних областях України.
«У рамках Проекту ми прагнемо ще раз наголосити на вагомій ролі усіх сторін, що долучилися до конвенції. Роттердамська конвенція не встановлює жодних обмежень чи бар’єрів у міжнародній торгівлі, а лише вимагає інформувати Секретаріат щодо рішень з імпорту хімічних речовин, прийнятих на національному рівні. У свою чергу, в рамках конвенції країна-член буде поінформована щодо обмежень і правил інших країн-учасниць і, таким чином, зможе ефективніше координувати свої міжнародні торгові відносини. Водночас ми вітаємо пропозиції щодо вдосконалення системи взаємодії між учасниками та відкриті до діалогу»,–розповідає Крістіна Фюель, фахівець Секретаріату Роттердамської конвенції, ФАО.
До відома
Спеціальна програма ЮНЕП спрямована на підтримку інституціонального розвитку країн для ефективнішої реалізації Базельської, Роттердамської та Стокгольмської конвенцій, Мінаматської конвенції та Стратегічного підходу ООН до міжнародного регулювання хімічними речовинами (СПМРХР, SAICM).
Щодо участі країни у Спеціальній програмі ЮНЕП було подано на розгляд54 заявки з 45 країн світу, і Україна стала однією з семи країн, що отримає фінансування в рамках Проекту.
Реалізація Проектупокладена на міжнародну неурядову організацію «Green Cross Switzerland».
Таким чином, використання пестицидів обумовлено необхідністю збереження врожаю сільськогосподарських культур, але їх застосування може призводити до таких негативних наслідків як зменшення біологічної продуктивності, порушення функціонування ґрунтових мікробіоценозів, накопичення залишків пестицидів та їх похідних у поверхневих водних джерелах і ґрунтових водах, перешкоджання відновленню родючості, зменшення харчової цінності сільськогосподарської продукції тощо.
Україна як держава, яка прагне інтегруватисьдо європейських структур та адаптувати своє законодавствоу сфері охорони довкілля до європейського та світового,має проводити політику не лише підтримки існуючих визнаних європейських норм, але й, зважаючи на складну екологічну ситуацію, докладати значних зусиль у вирішенні питання збереження та охорони навколишнього природного середовища.
Україні слід відповідальніше ставитись до виконання положень міжнародних конвенційта більше уваги приділяти контролю щодо питань хімічної безпеки людей і довкілля.
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО)
