Продовження матеріалу.
Перша частина: Основи організації й проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації надзвичайної ситуації. Частина І.
Організація взаємодії під час виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт
Взаємодія між підпорядкованими підрозділами, між ними та спеціальними підрозділами інших відомств, а також із сусідами (силами інших районів, міст) організовується під час прийняття рішення і здійснюється у ході робіт, у першу чергу, під час рятування людей, локалізації й гасіння пожеж, ліквідації аварій на комунально-енергетичних системах, підготовки об’їзних шляхів для введення сил і евакуації постраждалих.
Взаємодія підрозділів організовується керівником робіт з ліквідації наслідків НС за участю його заступників, керівників підрозділів.
Під час організації взаємодії виконуються такі дії:
- уточнюються межі об’єкта робіт для кожного формування (підрозділу);
- встановлюється порядок дій на суміжних об’єктах, особливо у разі проведення робіт, які можуть створити небезпеку для сусідів і вплинути на їхню роботу;
- узгоджується за часом і місцем підготовка сил і засобів у разі спільного проведення особливо важливих і складних робіт;
- намічаються та погоджуються варіанти дій рятувальних підрозділів і заходів для протидії поширенню зони НС або небезпечних факторів НС;
- визначається система обміну даними щодо зміни в обстановці й результати робіт на суміжних ділянках;
- встановлюються сигнали оповіщення, управління та взаємодії;
- встановлюється порядок надання екстреної допомоги.
Організація взаємодії підрозділів може здійснюватися шляхом віддачі керівником робіт з ліквідації наслідків НС розпоряджень або отримання доповідей від керівників аварійно-рятувальних формувань про дії свого підрозділу з реалізації поставлених завдань.
В умовах вкрай обмеженого часу взаємодія організовується методом віддачі розпоряджень.
Під час виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт взаємодія підрозділів аварійно-рятувальних формувань здійснюється безперервно, постійно уточнюється, а за різких змін обстановки організовується знову.
Організовуючи управління, керівник робіт (проведення АРІНР) визначає:
- місце і час розгортання пункту управління керівника робіт, а також залучених до ліквідації наслідків НС сил і засобів, визначає порядок їхнього переміщення під час виконання завдань;
- порядок і терміни подання доповідей;
- порядок інженерного облаштування пунктів управління;
- порядок охорони пунктів управління.
Пункт управління має бути позначений відповідним чином.
Для управління рятувальними підрозділами визначаються єдині орієнтири, радіодані та сигнали управління, за необхідності, використовуються додаткові розпізнавальні знаки.
Як орієнтири вибираються добре видимі вдень і вночі, найбільш стійкі до руйнування об’єкти на місцевості або елементи об’єктів. Орієнтири нумеруються відповідним чином.
Оповіщення учасників ліквідації наслідків НС здійснюється єдиними постійними сигналами. Їх повинні знати всі учасники ліквідації наслідків НС.
Номери орієнтирів і сигнали, встановлювані керівником робіт з ліквідації наслідків НС, змінювати забороняється.
Рішення керівника робіт оформлюється у встановленому порядку і є обов’язковим для всіх громадян і організацій, що перебувають у зоні НС, якщо інше не передбачено законодавством України.
За масштабних НС рішенням керівника робіт можуть створюватися позаштатні структури управління і забезпечення.
Анатолій Фомін, Анатолій Слюсар, УкрНДІЦЗ
