Інтерес населення та суб’єктів підприємницької діяльності до питань, пов’язаних зі збереженням, утриманням, експлуатацією та організацією використання за призначенням захисних споруд цивільного захисту останнім часом невпинно зростає, про що свідчить кількість звернень із зазначених питань до Державної служби України з надзвичайних ситуацій

 

Якщо пересічних громадян насамперед цікавлять питання, що пов’язані зі збереженням та організацією практичного використання захисних споруд цивільного значення (далі – захисні споруди) у разі виникнення надзвичайних ситуацій, зокрема й воєнного характеру, то суб’єкти підприємницької діяльності найчастіше звертаються з питань, пов’язаних з економічною доцільністю подальшого утримання захисних споруд, що морально та фізично застарілі та внаслідок тривалого використання втратили захисні властивості, можливості їх реконструкції або будівництва на їх заміну інших споруд, в яких може бути забезпечено укриття населення.

Зазначене обумовлено тим, що значній кількості підприємств середнього та малого бізнесу у спадок з радянських часів залишився такий вид складних та матеріально затратних захисних споруд, як сховища.

 

Сховища

Сховища – це споруди, конструкції та спеціальне обладнання яких забезпечують їхню герметичність та автономність життєзабезпечення у режимі використання за призначенням впродовж певного часу (48 годин). Зазначені захисні споруди будувалися для укриття працівників найбільш важливих підприємств військово-промислового комплексу на випадок застосування зброї масового ураження, насамперед – ядерної зброї. Звісно, утримання таких споруд у готовності до використання за призначенням потребує значних матеріальних ресурсів та коштів.

 

На сьогодні відповідно до законодавства потребу у таких спорудах має обмежена кількість суб’єктів господарювання. З урахуванням цього та досвіду захисту населення під час військових дій на сході країни переважна частина населення має укриватися у спорудах, призначених для захисту від звичайних засобів ураження, для чого насамперед можуть використовуватися протирадіаційні укриття (далі – ПРУ) та споруди подвійного призначення з відповідними захисними властивостями.

 

Так, перелік категорій населення, що підлягають укриттю у сховищах, визначено у статті 32 Кодексу цивільного захисту України. До них, зокрема належать, працівники об’єктів атомної енергетики, інших важливих для економіки країни суб’єктів господарювання, окремі категорії хворих, медичного та обслугового персоналу охорони здоров’я. Усі інші категорії населення підлягають укриттю у ПРУ, спорудах подвійного призначення, швидкоспоруджуваних захисних спорудах та найпростіших укриттях.

 

На сьогодні у захисних спорудах (сховищах та ПРУ) з урахуванням місця їхнього розташування та готовності до використання за призначенням може бути укрито майже 10% населення. З огляду на це, переважна частина населення місцевими органами виконавчої влади планується до укриття в інших спорудах фонду захисних споруд: спорудах подвійного призначення (споруди, що використовуються за основним функціональним призначенням та для укриття населення і мають захисні властивості відповідних захисних споруд, до яких належать споруди підземного простору населених пунктів – метрополітени, тунелі, підземні склади, переходи, паркінги, торгівельні центри тощо) та найпростіших укриттях (фортифікаційних спорудах, цокольних або підвальних приміщеннях, що знижують комбіноване ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також дії засобів ураження в особливий період).

 

Вимоги до найпростіших укриттів до 2018 року унормовані не були, через це виникали проблеми з ефективністю їх використання для захисту населення під час бойових дій та терористичних актів.

 

На сьогодні у захисних спорудах з урахуванням місця їхнього розташування та готовності до використання за призначенням може бути укрито майже 10% населення

 

Нормативно-правові документи

Саме з урахуванням зазначених проблем, а також за результатами вивчення світового досвіду ДСНС розроблено останні нормативно-правові документи та будівельні норми, що стосуються питань проектування, будівництва, утримання та експлуатації захисних споруд.

 

До таких документів, зокрема, належать: постанова Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 «Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту» (далі – постанова КМУ), наказ Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.07.2018 за № 879/32331 (далі – наказ МВС), а також Зміна № 3 до ДБН В.2.2.5 – 97 «Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту».

 

Враховуючи зміст та спрямованість звернень, що надходять до ДСНС від фізичних та юридичних осіб, значна частина населення недостатньо поінформована про основні вимоги вищезазначених документів.

Так, постановою КМУ затверджено три нормативних документи, а саме:

• Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку;
• Порядок використання у мирний час захисних споруд цивільного захисту для господарських, культурних та побутових потреб;
• Типовий договір оренди захисних споруд цивільного захисту.

З прийняттям цієї постанови втратила чинність Інструкція про порядок списання непридатних захисних споруд цивільної оборони, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 № 567. Необхідно зазначити, що до затвердження вищезазначеної постанови відповідний нормативно-правовий акт в Україні був відсутній.

 

Постановою КМУ, зокрема, встановлено механізм визначення потреби фонду захисних споруд, шляхи задоволення таких потреб, зокрема через будівництво таких споруд та взяття на облік за результатами обстеження споруд (будівель, приміщень) підземного простору населених пунктів, що можуть бути використані для укриття населення, порядок постановки таких споруд на облік та його ведення, запроваджено загальнодержавний електронний облік захисних споруд, який ДСНС веде на підставі даних документальних обліків місцевих органів виконавчої влади.

 

Крім цього, удосконалено порядок використання захисних споруд у мирний час для господарських, культурних та побутових потреб. Зазначений порядок не передбачає отримання дозволів на таке використання від органів виконавчої влади, у ньому розширено перелік потреб, відповідно до яких можуть використовуватися захисні споруди, встановлені чіткі обмеження під час використання не за основним призначенням, а також надано можливість здавати захисні споруди в оренду.

 

На виконання вимог та у розвиток положень постанови КМУ було затверджено наказ МВС. Зазначеним наказом визначено:

• Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту;
• Вимоги щодо забезпечення нумерації та здійснення паперового обліку фонду захисних споруд цивільного захисту;
• Вимоги щодо визначення критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, оформлення документів, що підтверджують таку неможливість.

Разом з цим, наказ МНС від 09.10.2006 № 653 «Про затвердження Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час» (далі – наказ МНС) втратив чинність. Чим же наказ МВС суттєво відрізняється від скасованого наказу МНС?

 

Відміна у нормативних документах

На відміну від наказу МНС Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту місять положення щодо утримання та експлуатації захисних споруд не тільки у мирний, але й у воєнний час.

 

Ці Вимоги містять три основні блоки (розділи) з нормами щодо утримання та експлуатації фонду захисних споруд, а саме: загальні вимоги для усіх споруд, окремі вимоги до сховищ та до ПРУ, а також вимоги до споруд подвійного призначення  та найпростіших укриттів.

 

Додатково вони містять інформацію щодо порядку проведення перевірок працездатності обладнання захисних споруд, їх обслуговування та ремонту, способів усунення найпоширеніших дефектів та несправностей. Разом з цим встановлено періодичність проведення оцінки стану готовності захисних споруд, розподіл повноважень за цим напрямком між суб’єктами господарювання та органами виконавчої влади, порядок переведення захисних споруд у режим використання за призначенням, правила заповнення захисних споруд та поведінки у них населення, визначено склад та обов’язки формувань з обслуговування захисних споруд, визначено переліки та зразки необхідної документації із зазначених питань, критерії визначення стану готовності захисних споруд до використання за призначенням тощо.

 

Щорічну оцінку стану готовності захисних споруд до використання за призначенням забезпечують їх балансоутримувачі, за результатами складається відповідний акт. До проведення цієї оцінки за бажанням балансоутримувача можуть бути залучені фахівці ДСНС, а також структурних підрозділів з питань цивільного захисту органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Щорічну оцінку стану готовності захисних споруд до використання за призначенням забезпечують їхні балансоутримувачі, за результатами складається відповідний акт

 

ДСНС здійснює контроль за станом захисних споруд виключно під час здійснення щодо їхніх балансоутримувачів заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

 

Розділом VІІІ цих Вимог передбачено можливість для суб’єктів господарювання, що є балансоутримувачами сховищ, але, відповідно до закону, не мають потреби в укритті у них персоналу і можуть забезпечити його укриття у більш простих спорудах фонду захисних споруд, на організацію за погодженням з ДСНС утримання та експлуатацію сховищ у режимі ПРУ. Зазначену процедуру максимально спрощено, а спеціальне обладнання, що не буде використовуватися у режимі ПРУ, підлягає консервації і подальших перевірок та обслуговування не потребує.

 

Необхідно зазначити, що хоча під час використання сховищ у режимі ПРУ вони залишаються в обліках у статусі сховищ, але оцінюються за вимогами, що передбачені для ПРУ.

 

Вимоги щодо забезпечення нумерації та здійснення паперового обліку фонду захисних споруд цивільного захисту містять зразки облікових документів фонду захисних споруд.

 

На сьогодні найбільшу увагу суб’єктів господарювання – балансоутримувачів захисних споруд викликають питання реалізації норм Вимог щодо визначення критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, оформлення документів, що підтверджують таку неможливість (далі – Вимоги щодо виключення захисних споруд).

 

Враховуючи те, що утримання захисних споруд безпосередньо пов’язане з відповідними витратами, окремі балансоутримувачі намагаються позбутися належних їм захисних споруд будь-якими способами.

 

Виключення

Вимогами визначено вичерпний перелік випадків, за яких відповідними органами виконавчої влади за погодженням з ДСНС може бути прийнято рішення щодо виключення захисних споруд з фонду таких споруд.

 

До таких випадків належать:

1. набуття захисними спорудами, будівлями й спорудами, до складу яких входять захисні споруди (для вбудованих захисних споруд), аварійного стану внаслідок фізичного зношення або внаслідок пожежі, стихійного лиха, аварії та технічної неможливості або економічної недоцільності їхнього відновлення (цю норму можна застосовувати й до захисних споруд, що повністю зруйновані, – коментар автора);
2. технічної неможливості або економічної недоцільності збереження захисних споруд під час будівництва (нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції, реставрації);
3. постійного затоплення (підтоплення) захисних споруд ґрунтовими чи паводковими водами і технічної неможливості або економічної недоцільності проведення заходів із водозниження (водовідведення) та/або відновлення гідроізоляції захисних споруд;
4. фізичної ліквідації гірничих або шахтних виробок, у яких розміщено захисні споруди;
5. передання в установленому порядку територій, на яких розміщені захисні споруди, для видобутку корисних копалин загальнодержавного значення відкритим (кар’єрним) способом і відсутності потреби в таких захисних спорудах;
6. в інших передбачених законодавством випадках (зокрема, за рішенням суду, – коментар автора).

Оскільки законом передбачено обов’язки органів виконавчої влади організувати укриття населення у фонді захисних споруд, а суб’єктів господарювання – забезпечити ними своїх працівників, законодавством (постановою КМУ та наказом МВС) передбачається можливість виключення захисних споруд з фонду таких споруд лише за умови одночасного поповнення такого фонду (захисними спорудами або спорудами подвійного призначення, – коментар автора).

 

Оформлення документів

Окремо зупинимося на особливостях оформлення документів, передбачених випадками 1, 2 та 3.

Так, основним документом, що складається балансоутримувачем з метою прийняття рішення щодо виключення за погодженням з ДСНС захисної споруди з фонду таких споруд є акт про подальше використання захисної споруди, форму якого встановлено додатком 1 до Вимог щодо виключення захисних споруд. Також ними визначено перелік додаткових документів, що додаються до згаданого акта.

Зокрема, однією з підстав для прийняття відповідного рішення є довідка про потребу у захисній споруді, яка складається органом виконавчої влади за формою, визначеною додатком 2 до Вимог щодо виключення захисних споруд.

 

Основним додатковим документом, на підставі якого може бути прийнято рішення щодо виключення захисної споруди (сховища, ПРУ) з фонду таких споруд у випадку 1, а також для сховищ у випадку 3, є паспорт об’єкта будівництва, складений за результатами обстеження технічного стану захисної споруди в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 257.

Будь-які інші документи, що складаються виконавцями робіт за результатами технічного обстеження захисних споруд (звіти, технічні звіти або висновки про технічний стан тощо) на сьогодні законодавством не передбачені й не можуть бути підставою для прийняття відповідних рішень.

 

У випадку 2, зокрема під час забудови земельної ділянки, на якій розташовано захисні споруди, а також проведенні капітального ремонту, реконструкції або реставрації будівель, до складу яких входять зазначені споруди, основним додатковим документом, на підставі якого може бути прийнято рішення щодо виключення захисної споруди з фонду таких споруд, є належним чином розроблена та затверджена проектна документація, що передбачає будівництво захисних споруд або споруд подвійного призначення із захисними властивостями відповідних захисних споруд (сховищ або ПРУ), а також матеріали, що підтверджують передбачення у відповідних кошторисах (бюджетах) фінансування витрат на їхнє будівництво.

 

Аналогічно може бути змінено місткість (відповідно й площу, – коментар автора) та вид захисної споруди (зі сховища на ПРУ), захисну споруду буде знижено у класі (групі) під час проведення її реконструкції або капітального ремонту.

Зазначені норми включено до Вимог щодо виключення захисних споруд з метою усунення перешкод для розвитку реального сектору економіки та територій населених пунктів, пов’язаних з наявністю на відповідних територіях або у складі об’єктів будівництва застарілих та непридатних для подальшого використання захисних споруд.

 

Для ПРУ у випадку 3 основним додатковим документом є інженерно-геологічний висновок щодо тривалого підтоплення території з визначенням причин підтоплення та/або обґрунтуванням щодо неможливості чи економічної недоцільності проведення заходів із водозниження (водовідведення).

У випадках 2 та 3 (для ПРУ) проведення технічного обстеження захисної споруди з виготовленням паспорта об’єкта будівництва є необов’язковим.

Водночас, відповідно до законодавства у сфері господарської діяльності, ініціювати розв’язання зазначених питань мають власники захисних споруд або уповноважені ними особи.

 

Попри те, що, відповідно до законодавства, ініціатива стосовно прийняття рішень щодо виключення захисних споруд з фонду таких споруд має надходити від їхніх балансоутримувачів, погодження зазначеного питання з ДСНС та прийняття відповідного рішення належить до повноважень центральних органів виконавчої влади (для захисних споруд державної форми власності, що належать до сфери їхнього управління), місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування (для усіх захисних споруд, що розташовані на відповідних територіях, незалежно від форми власності). Балансоутримувачам захисних споруд таких повноважень законодавством не визначено.

 

Питання, пов’язані з утриманням, експлуатацією та створенням фонду захисних споруд, на сьогодні у цілому унормовані

 

Зміни № 3

Виконання вимог вищезазначених нормативно-правових актів було б неможливе без затвердження Зміни № 3 до ДБН В.2.2.5 – 97 «Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту», що було розроблено Українським науково-дослідним інститутом цивільного захисту спільно з фахівцями ДСНС і якими, зокрема, визначено вимоги до захисних властивостей споруд подвійного призначення, будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд, розширено перелік будівель і споруд, які можуть використовуватися для розміщення захисних споруд та споруд подвійного призначення із відповідними захисними властивостями.

 

Таким чином, питання пов’язані з утриманням, експлуатацією та створенням фонду захисних споруд, на сьогодні у цілому унормовані. Водночас ДСНС узагальнює практику застосування відповідних нормативно-правових актів та технічних норм і передбачає їхнє наступне удосконалення відповідно до отриманих результатів та пропозицій.

 

Так, передбачається унормування питань, пов’язаних з визначенням захисних властивостей найпростіших укриттів та шляхів їх досягнення, внесення до будівельних норм вимог щодо передбачення у проектах будівництва, зокрема метрополітенів, житлових і громадських будинків, закладів охорони здоров’я, освіти, дошкільних навчальних закладів тощо, споруд, призначених для укриття населення, насамперед – споруд подвійного призначення.

 

У разі виникнення питань щодо захисних споруд та за отриманням відповідних консультацій зацікавлені особи можуть звертатися до відділу інженерно-технічних заходів та захисних споруд управління захисту населення і територій Департаменту організації заходів цивільного захисту ДСНС України.

 

Георгій Трунцев, ДСНС України