Для пересічної людини можливість володіти інформацією про погодні умови майбутнього дня чи навіть наступних тижнів – звична і водночас неодмінна складова щоденної рутини. Ми враховуємо прогноз погоди та попередження синоптиків під час планування поїздок, відпустки та навіть збираючись на роботу чи прогулянку.
Однак функції Українського гідрометеорологічного центру набагато ширші, аніж ми гадаємо. Це організація, що підпорядковується і належить до сфери управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій як центрального органа виконавчої влади у сфері гідрометеорологічної діяльності, й виконує низку завдань, покладених на неї
Детальніше про завдання та функції Українського гідрометеорологічного центру (далі – УкрГМЦ), а також аналіз кліматичних змін і наслідків найгучніших надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру 2018 року – в інтерв’ю з директором Українського гідрометеорологічного центру Миколою Кульбідою.
– Яке значення має робота Українського гідрометеорологічного центру, а саме: прогнозування погодних умов, попередження про загрози виникнення небезпечних та стихійних гідрометеорологічних явищ, для Державної служби України з надзвичайних ситуацій?
– Основними завданнями УкрГМЦ ДСНС України є аналіз та прогнозування умов погоди, гідрологічного режиму річок і водосховищ, агрометеорологічних умов вегетації сільськогосподарських культур та їхньої врожайності, метеорологічних умов формування рівнів забруднення повітря у містах України, прогнозування наслідків радіаційних аварій та здійснення гідрометеорологічного забезпечення органів влади різних рівнів та населення.
УкрГМЦ у цілодобовому режимі надає ДСНС України інформацію щодо фактичних та прогнозованих гідрометеорологічних умов, зокрема, попередження про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища для забезпечення оперативного та ефективного реагування на надзвичайні ситуації природного характеру та зменшення негативного впливу цих явищ на функціонування господарського комплексу країни та життєдіяльність населення.
Сільське, водне, лісове господарство, енергетика, всі види транспорту, будівництво, комунальне господарство, агропромисловий комплекс, системи зв’язку та Збройні сили України не можуть стабільно та ефективно функціонувати без своєчасної якісної інформації та прогнозів. Державна служба України з надзвичайних ситуацій завдяки своїй розгалуженій мережі забезпечує оперативне доведення гідрометеорологічної інформації до найвіддаленіших куточків країни, реалізує на основі отриманих прогнозів та попереджень попереджувальні заходи та заходи щодо зменшення негативного впливу природних явищ.
Отже, інформація гідрометеорологічної служби про поточні та прогнозовані гідрометеорологічні умови, забруднення навколишнього природного середовища належить до факторів, які визначають соціально-економічний розвиток та безпеку держави.
– Які міжнародні зобов’язання має (виконує) УкрГМЦ у межах своєї компетенції у сфері гідрометеорологічної діяльності?
– Наша держава є членом Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО). Україною підписано міжнародні документи, зокрема: Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату, Віденську конвенцію про охорону озонового шару, Конвенцію про транскордонне забруднення повітря на великі відстані та Конвенцію про оперативне оповіщення у разі ядерної аварії тощо.
Одне з основних завдань діяльності УкрГМЦ – це дотримання вимог і виконання рекомендацій міжнародних організацій, у т. ч. Всесвітньої метеорологічної організації, Міжнародної організації цивільної авіації, Міжнародної морської організації, Міжнародного агентства з атомної енергії стосовно здійснення гідрометеорологічних спостережень та прогнозування гідрометеорологічних умов.
Виконання зобов’язань щодо участі України у міжнародних організаціях та договорах неможливе без взаємного обміну даними гідрометеорологічних спостережень і прогнозами, а також інформацією про забруднення навколишнього природного середовища.
До каталогу станцій ВМО включено 97 станцій України (з АР Крим – 109). При цьому синоптична інформація з 32 та аерологічна інформація з 5 пунктів спостережень через глобальну систему телезв’язку ВМО надається для глобального світового обміну. Кліматичні дані з 31 метеорологічної станції України, що входять до регіональної кліматичної мережі ВМО, надходять до Світового центру даних з метеорології.
Виконання зобов’язань щодо участі України у міжнародних організаціях неможливе без взаємного обміну даними гідрометеорологічних спостережень і прогнозами
– УкрГМЦ виконує обов’язки оперативного підрозділу національної гідрометеорологічної служби в рамках угод між ВМО та МАГАТЕ з моделювання процесів перенесення забруднених речовин у разі ядерних та інших екологічних аварій. Поясніть про це детальніше.
– Справді, УкрГМЦ виконує обов’язки оперативного підрозділу національної гідрометеорологічної служби в рамках угод між МАГАТЕ та ВМО з моделювання процесів перенесення забруднених речовин у разі ядерних та інших екологічних аварій.
Після аварії на ЧАЕС ВМО було створено 10 регіональних спеціалізованих метеорологічних центрів (RSMC), яким було доручено надавати допомогу країнам у разі ядерних та інших екологічних аварій (НС), за яких відбувається поширення з атмосферним повітрям небезпечних речовин у довкіллі. Завдання таких центрів полягає у розрахунках траєкторій переміщення забрудненого повітря від джерела викиду і можливих рівнів забруднення навколишнього середовища, зокрема і радіоактивного, у перші три доби внаслідок такої НС, та в поширенні отриманої прогностичної інформації серед метеорологічних організацій, закріплених за цими центрами регіону. Підготовлені RSMC дані мають бути використані органами державного управління НС для зменшення рівня потенційної небезпеки для населення.
Щорічно МАГАТЕ разом із ВМО та іншими міжнародними організаціями проводять міжнародні навчання з метою відпрацювання процедур протиаварійного реагування та взаємодії органів державного управління як на міжнародному, так і національному рівнях, під час яких RSMC за регламентом розсилають прогностичні матеріали оперативним підрозділам національних гідрометеорологічних служб країн, які є членами ВМО, а саме: результати моделювання можливого розвитку НС у графічному вигляді та повідомлення МАГАТЕ про НС з характеристиками події, що дали їм змогу виконати відповідні розрахунки.
В Україні таким підрозділом є УкрГМЦ. Отримуючи прогностичну інформацію від RSMC Великобританії та Франції, УкрГМЦ поширює цю інформацію до Держатомрегулювання, ДСНС України та до Украероруху (органа управління аерорухом у повітряному просторі України) разом зі своїми прогностичними матеріалами.
Упродовж 2011 – 2018 років за трьома проектами з фінансовою підтримкою Європейського Співтовариства в Україні розгорнули мережу центрів, де було інстальовано програмно-технічні комплекси з системою підтримки прийняття рішень на базі програмного продукту JRODOS (далі – ПТК СППР JRODOS), у створенні якого брали участь провідні фахівці різних країн Європи: Німеччини, Австрії, Бельгії, Великобританії, Греції, Данії, Італії, Нідерландів, Норвегії, Росії, України, Фінляндії, Швеції, і який дозволяє моделювати процеси поширення радіоактивних речовин у разі радіаційних аварій на АЕС та оцінити ймовірні масштаби радіоекологічних наслідків таких аварій.
За одним із вищезгаданих проектів 2015 року один з таких центрів було створено і в УкрГМЦ – Центр прогнозування наслідків радіаційних аварій, який почав повноцінно функціонувати з 1 січня 2017 року. Призначенням Центру як оперативного підрозділу є координація дій радіометричної мережі національної гідрометеорологічної служби під час НС з радіаційними / ядерними загрозами, а також відпрацювання разом із радіометричною мережею НГМС під час протиаварійних навчань, як національних, так і міжнародних.
Базовим інструментом в ЦПНРА є ПТК СППР JRODOS. Крім України, він також використовується у 18 країнах Європи та Азії. Ця система призначена для підвищення аварійної готовності, підтримки тренувань і розроблення планів аварійного реагування, і, найважливіше, для використання у кризових центрах для прогнозування у випадку аварії на АЕС (інших ядерних об’єктах) наслідків таких аварій з використанням даних оперативного моніторингу радіаційного стану довкілля, прогнозу погоди й водності річок, радіоактивного забруднення і доз для населення, а також прогнозу ефективності післяаварійних контрзаходів, дає можливість оцінювати ситуацію від моменту загрози аварії впродовж усього терміну довгострокових заходів, що впроваджуються місяці й роки після аварії.
Як оперативний підрозділ ЦПНРА здійснює у разі необхідності визначення місця розташування джерела забруднення атмосферного повітря штучними радіонуклідами, які неочікувано з’являються над територією України внаслідок транскордонного перенесення, аналізує метеоумови у місцях спостережень у разі раптового підвищення рівня гамма-фону.
З червня 2016 року УкрГМЦ надсилає радіологічну інформацію, яка отримується на мережі НГМС, до загальноєвропейської платформи EURDEP, де щодня оновлюються показники гамма-фону на теренах України.
Згідно з чинним порядком обміну інформацією між УкрГМЦ та Держатомрегулюванням України всі аномальні результати радіометричних спостережень в Україні, а також моделювання транскордонного перенесення радіоактивних речовин передаються до цього компетентного в Україні органа з питань ядерної безпеки, які потім транслюються до МАГАТЕ та сусідніх держав у разі перетину забруднених атмосферних мас кордонів України з іншими державами. До того ж УкрГМЦ визначено як постачальника результатів радіометричних спостережень з України до Міжнародного центру з надзвичайних ситуацій МАГАТЕ.
– Які надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру 2018 року найбільше вплинули на стан довкілля в Україні?
– Упродовж року наймасштабнішими ситуаціями, що найбільше вплинули на навколишнє природне середовище, були вибухи на складах з боєприпасами у Чернігівській області та аварія на кислотонакопичувачах колишнього заводу ПрАТ «Кримський ТИТАН» в АР Крим.
У період з 09.10.2018 по 11.10.2018 внаслідок надзвичайної ситуації, що виникла через вибухи на складах з боєприпасами, які були розташовані поблизу с. Дружба в Ічнянському районі Чернігівської області, у навколишньому природному середовищі прилеглих територій фіксувалося суттєве забруднення довкілля токсичними хімічними речовинами та суттєве задимлення, яке охопило значну територію Чернігівської, Полтавської, Київської та Черкаської областей. У деяких містах упродовж 4 – 10 годин 10.10.2018 спостерігалося тривале суцільне задимлення. Продукти горіння, що потрапили у атмосферне повітря під час тривалої пожежі артилерійських арсеналів, вкрай негативно впливали на самопочуття людей, які потрапили до зони, що насичена такими продуктами.
У зв’язку з зафіксованими чисельними повідомленнями мешканців південних районів Херсонської області, прилеглих до окупованої АР Крим, про можливий викид речовини, що має хімічний запах, та скаргами на погіршення їхнього самопочуття, органами місцевого самоврядування із залученням відповідних служб з кінця серпня 2018 року було здійснено неодноразовий моніторинг рівня забруднення навколишнього природного середовища у зоні ураження хімічними викидами внаслідок діяльності титанового заводу. Дані моніторингу виявили перевищення окремих забруднювальних речовин, що корелюються з діяльністю заводу, але перевищення гранично допустимих концентрацій виявлено не було. Із зони ураження було евакуйовано дітей, організовано постійний медичний огляд мешканців територій, що постраждали від ураження.
Проте висновки фахівців мають гіпотетичний характер, без наявності точної інформації про те, що саме відбувалося на території титанового заводу, що стало причиною хімічного викиду, які заходи вживалися для ліквідації наслідків аварії та для недопущення у майбутньому аварійних витоків/викидів з боку окупованої території.
– Яких змін зазнав клімат України за останні 20 років?
– Зміна клімату – визнаний факт, про що свідчить безпрецедентний рівень уваги всього світу до цієї проблеми. Достовірно встановлено, що температура повітря підвищується в усіх частинах світу, внаслідок чого в атмосфері відбувається перебудова глобальних процесів перенесення тепла і вологи, яка супроводжується збільшенням гідрометеорологічних катаклізмів – засух, повеней, тайфунів, смерчів, градобоїв, зсувів тощо.
Кліматична система налаштована так, що підвищення середньої глобальної температури всього на півградуса обертається великими погодними неприємностями «на місцях».
Сучасний клімат України характеризується несиметричним у часі та по території потеплінням, більш вираженим у зимові та літні місяці. Підвищення температури повітря спостерігається по всій території, однак у північній частині країни воно є більш інтенсивним. У степовій зоні температура підвищилася в середньому на 0,8-1,0ºС, у лісостеповій – на 1,1-1,2ºС, на Поліссі – на 1,0-1,2ºС. Найбільше потепліло у Київській, Чернігівській, Житомирській, Сумській областях, найменше – на Закарпатті.
Кліматична система налаштована так, що підвищення середньої глобальної температури всього на 0,5ºС обертається великими погодними неприємностями «на місцях»
До 2000 року підвищення середньої річної температури повітря в Україні відбувалося в основному за рахунок потепління зимових місяців – січень та лютий у середньому потеплішали на 1,5-2,5°С. З 2000 року почалося стрімке підвищення температури повітря в літні місяці, особливо у липні та серпні, в середньому на 1,5-2°С.
За останнє двадцятиріччя в Україні були досягнуті або перевищені на 1-4°С абсолютні максимуми температури повітря взимку та влітку. Вперше у 2010 році було зафіксовано +42°С у затінку (Луганськ). Абсолютні максимуми температури +40-41°С, які до 90-х років відмічалися лише в окремих пунктах південних областей, поширилися у центральні й північні області. Так звані «хвилі екстремальної спеки» стають більш поширеним явищем – число днів із дуже високими температурами повітря (вище +30°С та +35°С) збільшилося у 2-3 рази.
Підвищення температури змінило теплові ресурси нашої території, вони збільшилися в середньому на 200-400°С вже за останнє десятиріччя, що дуже важливо для сільського господарства.
Усупереч оцінкам світових експертів, які прогнозували зменшення річної кількості опадів вже до 2010 року, цього не відбулося. За останні 20 років в Україні кількість річних опадів майже не змінилася. Тобто середньорічний рівень опадів залишився близьким до норми або дещо вищим, але значно зросли сезонні коливання. Змінюється характер опадів – більше випадає малоефективних сильних злив після тривалих сухих періодів.
За останні 20 років в Україні кількість річних опадів майже не змінилася
– Як вплинула втрата метеостанцій на нині окупованих Донецькій і Луганській областях та анексованому Криму на прогнозування погоди?
– У зв’язку з агресією РФ на території Донецької та Луганської областей та анексією АР Крим національною гідрометеорологічною службою було втрачено понад 200 пунктів спостережень, у т. ч. гідрометеорологічних станцій, постів, лабораторій тощо. Це вкрай негативно відобразилося на прогнозуванні гідрометеорологічних умов, бо, беручи до уваги лише АР Крим, наразі ми маємо дані лише з трьох гідрометеорологічних станцій Криму – тих, які йдуть на міжнародний обмін, тобто надходять до Глобальної системи телезв’язку ВМО, а до 2015 року у Криму було майже 150 пунктів спостережень.
Варто зазначити, що анексія Криму вкрай ускладнює прогнозування погоди та стану моря в Азово-Чорноморському басейні для функціонування морегосподарського комплексу країни, який є одним з найбільш погодозалежних. Основними споживачами морської прогностичної інформації в Азово-Чорноморському басейні є вітчизняний та зарубіжний флот, інформація яким доводиться за міжнародною системою НАВТЕКС, державні гідрографічна та лоцманська служби, аварійно-рятувальні служби та центри Мінінфраструктури та ДСНС, прикордонні частини, військові морські підрозділи, морські торговельні, рибні та спеціалізовані порти, судноплавні компанії різних форм власності, населення приморських районів тощо.
– Який найгірший сценарій, на ваш погляд, може спіткати Україну у разі глобального потепління?
– Прояви глобального потепління нині спостерігаються в усьому світі. Інформація національних гідрометеорологічних служб вказує на істотне підвищення температури на планеті. Деякі суттєві та прямі впливи зміни клімату очевидні вже в наші дні, але впродовж наступних кількох десятиліть (за прогнозами ВМО) будуть ще відчутніші, особливо у сільському господарстві.
Взагалі глобальна зміна клімату, обумовлена парниковим ефектом, стала найважливішою міжнародною та політичною проблемою. Парниковий щит, який підтримує температуру поверхні планети в сучасних умовах достатньою для збереження життя, може перетворитися у теплову пастку, яка загрожує змінити всю біосферу.
Найгірший сценарій для України – подальше інтенсивне підвищення температури у теплий період та зменшення (або незмінна кількість) опадів, що може призвести до посилення посушливості клімату, збільшення частоти посух та поширення їх на північ і захід. Це б загрожувало зменшенням урожайності усіх сільськогосподарських культур, істотно вплинуло б на продовольчу безпеку – як регіональну, так і глобальну.
За підвищення температури (навіть сучасними темпами) частота «хвиль спеки» й випадання сильних опадів збільшиться у 2-3 рази. Спека з температурами понад 35°С і 40°С буде типовим явищем на всій території країни.
Найбільш помітним наслідком зміни клімату буде, разом з потеплінням, частіше виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру, таких, як сильні посухи, повені, шторми, буревії тощо. Ретельний аналіз зростання числа природних катаклізмів, стихійних явищ по всьому світу за останні роки показав тривожну тенденцію до їх значного збільшення за короткий проміжок часу. З графіка видно, наскільки почастішали природні катаклізми упродовж останніх 20 років.
Найбільш помітним наслідком зміни клімату буде, разом з потеплінням, частіше виникнення НС природного характеру, таких, як сильні посухи, повені, шторми, буревії
Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (UNFССС) становить на сьогодні єдину міжнародно-правову базу з питань захисту клімату. 189 країн-учасниць Рамкової конвенції щороку зустрічаються на кліматичних конференціях ООН. Найвідоміша з них відбулася 1997 року в японському місті Кіото, внаслідок чого було прийнято Кіотський протокол – міжнародну угоду про обмеження викидів в атмосферу парникових газів, у якому обумовлюється зменшення країнами-учасницями обсягів викидів парникових газів. Сьогодні наша держава у першій двадцятці країн світу, які найбільше викидають парникових газів в атмосферу.
– Якщо населення слідкуватиме та прислуховуватиметься до попереджень синоптиків щодо загроз виникнення небезпечних та стихійних гідрометеорологічних явищ, чи можна стверджувати, що кількість надзвичайних ситуацій з фатальними наслідками для людей зменшиться? Чи є у вас дані щодо того, наскільки активно українці стежать за погодою?
– Наразі в інформаційному просторі існує дуже багато джерел, що надають різноманітну гідрометеорологічну інформацію, але жодне з цих джерел не несе відповідальності за надані дані, тоді як УкрГМЦ є єдиним офіційним джерелом цієї інформації.
Здебільшого населення, як основний споживач прогнозів погоди, на жаль, не ідентифікує джерело інформації, значна його частина навіть не знає, де можна знайти правдивий прогноз погоди. УкрГМЦ офіційно представлений в мережі Інтернет, його сторінки функціонують у соціальних мережах, перед ускладненнями погодних умов синоптики надають коментарі дружнім ЗМІ. Наші фахівці завжди готові до співпраці, але це не знаходить певного відгуку в окремих засобів масової інформації, тому випадки надання або поширення свідомо неправдивих гідрометеорологічних відомостей продовжують мати місце.
У перспективі, враховуючи досвід розвинених країн, плануємо підключати до процесу доведення прогнозів погоди та попереджень до населення операторів мобільного зв’язку – в багатьох країнах прогнози та попередження надходять безпосередньо на мобільний телефон.
Сьогодні наша держава у першій двадцятці країн світу, які найбільше викидають парникових газів в атмосферу
Минулого року завершилася грандіозна робота спеціалістів центру щодо впровадження в оперативну діяльність усіх гідрометеорологічних організацій Європейської класифікації позначення ступенів небезпечності метеорологічних явищ, що дозволяє максимально наочно та зрозуміло представити загрози, що можуть виникати внаслідок впливу погодних умов.
Уже певний час нашими фахівцями здійснюється оцінювання потенційної та наявної сніголавинної небезпеки за 5-ступеневою європейською шкалою.
Украй негативним фактором фатальних наслідків для людей при виникненні надзвичайних ситуацій природного характеру є необізнаність населення щодо правил поводження під час загрози та виникнення небезпечних та стихійних явищ. Людей гинуть від блискавки, травмуються гілками та деревами, що падають від сильного вітру, взимку автомобілісти потрапляють у снігові пастки на дорогах тощо. Цих випадків можна було б уникнути, якщо попередньо ознайомитись з прогнозом погоди та скорегувати свої плани.
Розмову вела Аліна ЖУК
